«Ми вчили його читати й мріяти, а він дав нам такий Урок мужності, на який треба всім рівнятися», – такими словами вчителька Ірина Томас провела в останню путь свого учня Сергія Скірка. Сьогодні тіло загиблого воїна, солдата-стрільця Нацгвардії, віддали криворізькій землі. Його ідентифікували за ДНК-експертизою.
Від загибелі Сергія минуло майже 2 роки. Він зник у квітні 2024 після ворожого обстрілу під селом Урожайне на Донеччині. Відтоді жодної інформації про криворіжця не було, лише пошуки, невідомість, очікування та примарні надії, що живий, що в полоні.
Сергій народився і виріс у селі Шестірня, згодом переїхав з родиною до Кривого Рогу. Працював на шахті “Покровська” КЗРК. Коли до нас увірвався агресор, чоловік сам пішов до військкомату. «Хлопці ж там гинуть, за мене і за мою сім’ю. Як же я зможу тут?» – сказав рідним.
На цвинтарі тяжко прощається з побратимом молодший сержант Павло.
Голос військового тремтить: «Я служив з Сергієм більше 2 років у Нацгвардії: спочатку охороняли об’єкти, а потім нас направили у зону бойових дій. Сергій був прикладом для багатьох чоловіків і солдатів, як треба захищати свою родину. Він мав трьох дітей, міг списатися з війська, але не зробив цього. Першим бойовим виходом була Велика Новосілка, а другим – село Урожайне. Там це і сталося. Звідти назад живим повернувся лише один боєць…»
Плаче за племінником рідна тітка, пані Людмила. Надія, що Сергій, можливо, ще живий, всі ці роки жевріла у колі близьких.
«Сергійко дуже любив село, повертався туди знову і знову. Веселий був, завзятий, душа компанії, не залишав друзів у біді. Дуже любив своїх дружину та дітей і пішов, щоб їх захистити. Він займався спортом, був витривалий і справедливий».
З подякою до батьків, сімї та побратимів Героя звернулася вчителька Ірина Миколаївна. Каже: Сергій у школі був бешкетником, мав багато друзів.
«Ми вдячні батькам і всім, хто виховав його таким доброзичливим і світлим. Не лише рідні переживають цю втрату, наша шкільна родина теж втратила цю світлу дитину. Він дав нам такий Урок мужності, на який треба рівнятися».
Вічна пам’ять, честь і шана Воїну, що затулив нас собою! Легкого спочинку, солдате!
Джерело: ТРК Рудана