
Випускник криворізької гімназії №4️0, чоловік здобув у коледжі спеціальність електромонтера і понад 10 років працював за фахом на комбінаті.
У перший рік повномасштабного вторгнення Петро мобілізувався до ЗСУ, пройшовши складний шлях пекельними напрямками фронту. За свою сумлінну службу воїн отримав відзнаку Президента «За оборону України». Однак у листопаді 2025 року рідні бійця втратили з ним зв’язок, коли той перебував в районі населеного пункту Мирне на Донеччині.
Надія побачити свого Героя живим не справдилась… Люблячого батька втратили дві доньки, коханого чоловіка – дружина, турботливого сина та брата – мама, сестра та два брати.
Вклоняємося за подвиги! Слава полеглому бійцю!
Джерело: Перший Міський. Кривий Ріг