На Центральному цвинтарі Кривого Рогу сьогодні знову було людно – в останню путь проводжали Друга «Білого». Це позивний нашого захисника Романа Полусмяка з 7-го окремого батальйону «Арей» УДА 129-ї окремої Бригади сил ТрО ЗСУ. 8 липня ворожий удар із артилерії вартував йому життя.

На передову Роман вирушив навесні минулого року. Не міг залишатися осторонь, коли окупант руйнує Батьківщину, наближається до рідного міста. У мирному минулому – працівник шахти «Ювілейна», на фронті ж – старший навідник мінометного взводу мінометної батареї доводив без зайвих слів: «криворізький» характер насправді залізний.

Щоб стати на захист неньки-України, чоловікові довелося попрощатися із коханою дружиною та донечкою, батьками і сестрою. Воїн вірив, що ненадовго, лише до Перемоги… Але українську Перемогу, за яку й віддав життя, він зустріне вже у вічності.    

Денис Зощак, колега та друг загиблого, розповідає, що весь час тримав зв’язок із Романом. Їхня остання розмова два місяці тому була спокійною та виваженою, ніхто не передчував біди. Денисові важко говорити про товариша у минулому часі.

«Відпочивали, веселилися разом, спілкувалися… Як і всі справжні друзі. Він був відповідальним, чесним, вірним. Всі позитивні якості, які тільки існують, – я певен, – у нього були…», – ділиться чоловік.

Днями надійшла страшна звістка. 8 липня, поблизу Макарівки на Донеччині, під артилерійським вогнем поліг 36-річний Роман Полусмяк. Разом зі своїми побратимами він поповнив лави небесного українського війська.

Сколихнули скорботну тишу постріли – почесна варта віддала останню шану побратимові.

Кривий Ріг пам’ятатиме. Роман Полусмяк (Друг «Білий») нагороджений міською відзнакою: орденом «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня посмертно.

Джерело: ТРК Рудана