Олександр Хоменко поліг, звільняючи Харківщину, в серпні 2022-го. Підтвердили загибель воїна майже рік потому. Увесь цей час рідні сподівались на диво… Але побачити його живим не судилося. Воїнові тепер назавжди 26 років. 

Понад усе Сашко любив життя. Завжди стриманий, спокійний. Змалечку прикипів душею до футболу. Вдома – безліч спортивних  нагород, як віхи його переможного життя.

«Кожен ранок в нього починався з пробіжки, турнікету. Спорт – то було його життя, яке підступно обірвав артилерійський снаряд на Харківщині. Сашко загинув в Балаклейському районі, у селищі Байрак – під час потужного  контрнаступу рік тому. Він боронив наші життя, щоб українські діти зростали у мирі. Нам його дуже не вистачатиме…», – тремтить голос рідної сестри бійця Світлани.  

Маму родина поховала пів року тому. Батько – зліг від горя. Майже рік рідні, друзі, знайомі сподівалися на добру звістку. Бо Сашка не було ані серед живих, ані серед мертвих. Відтепер – він серед полеглих Героїв…

«Добра, гарно вихована дитина була. Відмінний військовий, служив в АТО за контрактом. І на цю війну пішов сам», – розповідає сусідка, подруга мами бійця Маргарита.

«Після повномасштабного вторгнення Олександр відразу повернувся з Угорщини. Наступного дня вже був у військкоматі», – згадує його друг Андрій.

«Про АТО Сашко не любив розповідати, не афішував. Штурмовик. Захист Батьківщини вважав своїм обов‘язком, був професіоналом. Ще з АТО у нього купа нагород», – говорить Андрій.  

 У Олександра Хоменка залишились дві сестри, батько. А ще пошана людей, які навічно збережуть у своєму серці пам‘ять про подвиг Героя!

Джерело: ТРК Рудана