Група народних депутатів на чолі з Ярославом Железняком ініціювала законопроєкти, які мають вдосконалити роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ). Орган намагаються перезапустити вже втретє. Свої пропозиції на початку лютого подав і уряд.

У Центрі спільних дій проаналізували урядовий та депутатський законопроєкти й пояснили, чи допоможуть ці ініціативи якісно змінити роботу органу.

На думку керівниці напряму національної аналітики Оксани Заболотної, загалом зміни в кримінальному процесі, які ініціювала депутатська група на чолі з Ярославом Железняком є якіснішими, ніж ініціатива уряду. Аналітикиня наголошує, що пропозиції нардепів позбавляють Нацполіцію та СБУ невластивих їм функцій фінансового контролю.

Депутатський законопроєкт також зобовʼязує прокурора повернути власнику тимчасово вилучене майно не пізніше, ніж через 24 години після рішення суду про відмову від арешту. А скарги на роботу працівника БЕБ можна подати протягом десяти днів з моменту, коли особа дізналася про рішення, а не з моменту його винесення. На думку Оксани Заболотної, зміни від депутатів допомогли б запобігати зловживанням з боку Бюро економічної безпеки.

Разом із тим, на думку аналітикині Оксани Заболотної, ні урядовий, ні депутатський законопроєкти не зможуть глобально вирішити проблем Бюро економічної безпеки. “БЕБ варто було б переформатувати в Бюро фінансової безпеки – так, щоб воно займалося виключно питаннями загроз та зловживань у сфері фінансів, а не всією економікою. Натомість законопроєкти ще більше розширюють повноваження органу. Зокрема, автори хочуть надати можливість БЕБ проводити перевірки підприємств. Концентрація значних повноважень у межах одного органу може спричинити значний тиск на бізнес з боку держави”, – пояснює аналітикиня.

І урядовий, і депутатський законопроєкти роблять БЕБ залежним від міжнародних організацій в ухваленні рішень, додає Оксана Заболотна. Наприклад, в обох версіях призначати директора органу зможе комісія, куди входитимуть троє осіб від уряду й четверо – від представників профільних міжнародних організацій. Рішення конкурсної комісії вважатиметься ухваленим, якщо за нього проголосують не менше чотирьох членів. При цьому в урядовій версії законопроєкту рішення мають підтримати двоє з чотирьох міжнародників. Депутати ж пропонують вважати рішення ухваленим, якщо за нього проголосують принаймні троє міжнародників.

Депутатський законопроєкт пропонує, щоб замість трьох кандидатур на посаду директора БЕБ  комісія подавала на розгляд уряду лише одну. Оксана Заболотна пояснює, що це зводить роль Кабміну в призначенні директора БЕБ до церемоніальної. “Уряд має нести відповідальність за свої призначення. Норма також суперечить Конституції України, яка наділяє Кабмін самостійним повноваженням призначати керівників центральних органів виконавчої влади”, – коментує аналітикиня.

Суттєва відмінність від урядового в депутатському законопроєкті – наказ про переатестацію працівників. Його має видати очільник БЕБ не пізніше, ніж через 3 місяці після призначення. Якщо працівник БЕБ відмовляється проходити переатестацію – це підстава для звільнення.

Нагадаємо, Бюро економічної безпеки – це орган, який має протидіяти економічній злочинності. Його повноваження раніше були розподілені поміж податковою міліцією та Департаментом контррозвідувального захисту економіки СБУ, діяльність яких пов’язували із систематичними зловживаннями, тиском на бізнес та корупцією.

БЕБ мав стати аналітичним органом для запобігання злочинам, а не покарання за них. Але отримав набір функцій, що забезпечив йому фактичну монополію для контролю національної економіки: від дрібних підприємців до цілих секторів. У результаті це створило навіть більше передумов для зловживань, ніж було до того, зазначають аналітики Центру спільних дій.