Невеличке село Орлянка Харківської області стало останнім полем битви для криворіжця Сергія Мартинюка. Він поліг там 6 березня, визволяючи Україну від брудного чобота окупанта. У горі й скорботі без надійного плеча залишилися дружина та троє дітей. Чоловік до останнього подиху захищав своїх рідних.

Сергій Мартинюк працював на Арселорі. Про його загибель повідомили в газеті «Металург».

Він був із тих, хто прийшов на завод ледь не зі шкільної парти. Опановував професію вже безпосередньо на підприємстві. Починав з верстатника в РМЦ-1 Ливарно-механічного заводу. Кар’єрний шлях ішов угору. Згодом його призначили заступником начальника з виробництва РМЦ-3. Він мав гарні перспективи і всі шанси на подальший розвиток, але життєві плани перекреслила війна, – розповіли на АМКР.

«Про нашого Сергія можна сказати, що то була світла людина і професіонал, який постійно розвивався сам і сприяв розвитку інших, – говорить начальник РМЦ-3 Андрій Караман. – П’ять  років він пропрацював саме у нашому цеху, встиг стати авторитетом для своїх колег. Він швидко опанував нюанси нашого технологічного процесу, міг дати влучну і вчасну пораду, підтримати, допомогти, підказати. Добрий, відкритий, завжди у гарному настрої, відповідальний і щирий. Ще багато теплих слів можна сказати про цю людину, але, на жаль, він їх вже не зможе почути…»

Вічна пам’ять і доземний уклін за захист нашої держави!

Джерело: ТРК Рудана