Сергій за власним бажанням вирішив стати до лав війська з початку повномасштабного вторгнення. Проте взяли його не одразу, бо він мав деякі проблеми зі здоровʼям. Сергій вирішив допомагати війську, як міг – служив у ремонтно-відновлювальному батальйоні 53 механізованої бригади.

Останнім часом із побратимами перебував на Донбасі. Спеціалізувався на токарських роботах для відновлення військової техніки. Цим же займався і у мирному житті, тому обрав цей напрямок і у війську.

Його життя обірвалось 15 липня на Покровському напрямку. Навіки 50-річним, завжди веселим та життєрадісним запамʼятають Сергія рідні, колеги, родичі та знайомі.

19 липня його поховали на Центральному кладовищі. Не дочекались повернення додому матір, дружина та донька. Вічна памʼять полеглому.

Джерело: На Часі