6 жовтня у нашому місті попрощалися ще з одним мужнім бійцем, який боронив нашу державу від ворогів до останнього подиху. Віталій Грибанов загинув на Херсонщині 1 жовтня, коли в бронетранспортер з його побратимами поцілила російська ракета.
Протистояв окупантам кулеметник з позивним «Вужик» ще з 2014 року, а 24 лютого вночі пішов у військкомат, аби знов боротися за волю держави. 39-річного чоловіка поховали на Матрьоновському кладовищі.
Вранці 6 жовтня розпочалась траурна панахида за нашим захисником Віталієм Грибановим. Труну із тілом чоловіка доставили до будинку, де він мешкав із батьками. Саме там отець Святослав Ганчук провів церемонію відспівування, після якої присутні попрощалися з чоловіком востаннє. Потім криворізького кулеметника поховали на Матрьоновському кладовищі. Провести в останню путь воїна прийшли рідні, близькі, побратими, колеги з Південного ГЗК.
«Віталій був дуже хорошим бойовим товаришем, розбирався у саперній справі і показав з гарного боку себе навідником. Дуже доброзичливий, дружній, багато друзів в нього, добре заводив нові знайомства», – розповів командир полеглого бійця з позивним «Бешений».
«Як друг він був дуже хорошим, чуйним, добрим. Поганого нічого не можу сказати про нього. Завжди підтримував і турбувався про своє оточення. Завжди був попереду. Коли я дізнався про його смерть, був просто у шоці. Просто не повірили, що так могло статися», – сказав однокласник Руслан Тягнирядно.
Віталій Грибанов навчався у школі №8, а після цього здобував освіту машиніста в Політехнічному коледжі. За мирного життя працював на Південному ГЗК слюсарем, а потім машиністом тепловоза в залізорудному кар’єрі. У 2014 році не вагаючись відправився у зону проведення АТО, щоб захищати нашу державу від ворогів. А 24 лютого вночі пішов у військкомат, щоб знов протистояти ворогам.
Криворіжець був кулеметником в підрозділі 60-ї бригади з позивним «Вужик». 1 жовтня наш захисник воював з російськими окупантами у селищі Золота Балка, під час контрнаступу у Херсонській області. Саме там Віталій Грибанов їхав у бронетранспортері зі своїми побратимами, та у транспорт потрапила протитанкова керована ракета. Через влучання снаряду життя криворіжця трагічно обірвалось. Над Золотою Балкою нині майорить український прапор.
У 39-річного Героя залишились дружина й двоє синів, які через війну евакуювалися спочатку на північ нашого міста, а потім у Польщу та Німеччину.
Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого земляка.
Джерело: https://one.kr.ua/news/43628