За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Указом Президента України присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” нашим мужнім землякам, молодшому сержанту Олексію Олександровичу Бєлікову, старшому солдату Георгію Олександровичу Павлову та старшому лейтенанту Миколі Скидану, посмертно.
Олексій Бєліков захищав незалежність України з 2014 року. Був досвідченим розвідником, пройшов Іловайський та Дебальцівський котли.
До вступу на службу у ЗСУ він працював оператором посту керування станом гарячої прокатки сортопрокатного цеху № 2 «АрселорМіттал Кривий Ріг». Завжди відповідальний, доброзичливий,працьовитий Олексій користувався повагою в колективі.
Зі сталевою відвагою криворізьких металургів наш земляк давав відсіч ворожим атакам на рідну землю, виконував бойові завдання на території Луганської та Донецької областей.
В одному з боїв отримав важкі поранення. Медики боролися за його життя, однак врятувати мужнього бійця Олексія Бєлікова, не вдалося.
Георгій Павлов на псевдо «Панда» загинув 15 лютого 2024 року під Авдіївкою.
Він був серед шести наших воїнів, яких підступно впритул розстріляли росіяни. Хлопці залишились на позиції через важкі поранення, четверо з них не могли рухатися і не мали можливості прориватися через оточення. Їх безжально вбили московити, а згодом побратими упізнали тіла на відео, яке виклали в мережу нелюди-окупанти.
До війни Георгій закінчив Криворізький авіаційно-технічний коледж, працював на «Кривбасводоканалі». У 2017-2022 роках боронив від загарбників наш Донбас. З перших днів повномасштабного вторгнення захищав Чернігів. У 2023 році брав участь у боях на Донеччині.
Кривий Ріг завжди пам’ятатиме своїх Героїв-Захисників. Вони навіки з нами, в наших серцях, нашій пам’яті!
Відважний криворіжець Микола Скидан став на захист рідної країни ще у 2014 році, завзято гнав ворога з українського Донбасу.
У 2015 році був нагороджений відзнакою Президента – орденом «За мужність». Побратими цінували його за хоробрість, відвагу, командирські здібності, добру вдачу й принциповість. Попри важкі контузії Микола завжди прагнув повернутися на фронт, аби боронити країну.
Завжди був активним у суспільно-політичному житті міста, брав участь в акціях на підтримку родин військовополонених, допомагав у створенні музею російсько-Української війні.
Уже в перші дні масштабного вторгнення рф в Україну, Микола Скидан став на захист рідної землі. Воював під Авдіївкою, Маріуполем та Широкиному на Донеччині. Про нашого мужнього земляка на псевдо «Восток» ще за життя ходили легенди. Микола був справжнім воїном, переніс важкі поранення, але повертався на фронт. Загинув під Покровським у 2024 році.
Пишаємося нашим Героєм, завдяки його подвигу, мужності, звитязі ми маємо можливість жити!
До повномасштабного вторгнення Микола Олексійович працював першим заступником директора Комунального підприємства “Муніципальна гвардія”.
Вічна слава Героям!