Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради продовжує цикл розповідей про «нових криворіжців», які на собі відчули усю лють російських окупантів.
Це – Максим із села Ольгине, і його історія навряд чи залишить когось байдужим.
З перших днів війни він не міг залишатись осторонь. Вирішивши бути корисним, розпочав із допомоги Збройним Силам України – найчастіше на своїй особистій машині просто підвозив військових до вказаних об’єктів. Одна з таких поїздок для нього та його товаришів стала фатальною. Саме тоді Максим опинився під обстрілом, з якого дивом вибрався живим, але втекти так і не зміг – потрапив до полону. Наступні п’ять днів на нього чекали усі можливі тортури, які чоловік ледве пережив. Сьогодні каже, що досі не розуміє, як йому вдалося врятуватися, але точно знає, що пощастило це зробити не всім…
Наступний місяць Максим провів у Херсоні. Довгий час намагався прийти до тями після того, що сталося. Потім почав шукати можливостей виїхати до Кривого Рогу, де на той час вже перебувала його дружина з дітьми. За допомогу, надану їм, Максим до сих пір не втомлюється дякувати місцевим жителям. Навіть і не думав, що хтось може так перейнятися їхніми бідами.
