19-219-20 травня, в рамках проекту «Відродження полікультурності в меморіальному просторі», в м. Рівному відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Політика вшанування пам’яті жертв геноцидів та масових убивств».

Організаторами стали Центр студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка», Український центр вивчення історії Голокосту, Рівненський державний гуманітарний університет та Фонд імені Рози Люксембург.

Поважний форум зібрав авторитетних фахівців з різних міст України. Його високий рівень підтвердили такі представники вітчизняної наукової еліти, як: Р. Постоловський, кандидат історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, ректор Рівненського державного гуманітарного університету, М. Гон, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук рівненського державного гуманітарного університету, директор Центру студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка», М. Тяглий, відповідальний редактор наукового часопис «Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі», А. Гайдукевич, начальник відділу музейної справи управління інституційного забезпечення політики пам’яті Українського інституту національної пам’яті, А. Киридон, доктор історичних наук, професор, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», В. Венгерська, доктор історичних наук, професор кафедри історії України Житомирського державного університету ім. І. Франка, В. Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, В. Климончук, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, В. Бурдяк, доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління Черновецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Г. Старіков, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України та ін.. Серед учасників заходу була й Маріана Шпак, аспірантка кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин запорізького національного університету, науковий співробітник Криворізького музею культури єврейського народу та історії Голокосту «Музей Михайла Мармера».

Про це повідомляє директор Музею «Музей Михайла Мармера» Світлана Піддубна.

Перший день конференції мав за мету обговорення проблемних питань подій Другої світової війни та Голокосту в дослідженнях істориків і політологів за такими напрямами: проблеми (не) вшанування пам’яті жертв геноцидів та масових убивств в умовах тоталітарних/авторитарних режимів та демократії; пам’ять про жертв геноцидів та масових вбивств у перехідних суспільствах. Саме на цій панелі заходу учасники мали можливість продемонструвати свої погляди технології збереження суспільної пам’яті в Україні. Кожен виступ спеціалістів завершувався жвавою дискусію щодо ролі «совєтської» міфології у сучасному українському середовищі та місця пам’яті серед представників усіх національностей нашої держави. Як виявилося, події Революції Гідності дали поштовх до ревізії власної історії, але багато наріжних питань ще не мають єдиного вирішення серед кола експертів. На цьому форумі вчені провели паралелі між особливостями політики пам’яті в європейських країнах стабільної демократії та сучасною Україною. Стало очевидним, що історична правда ще не набула якісних форм, а тому потребує постійного обговорення та аналізу подій, які формували державу та свідомість населення в період СРСР.

М. Гон, доктор політичних наук, професор, завідувач кафедои політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, директор Центру політики пам’яті та публічної історії ,,Мнемоніка,,

М. Тяглий, В. Нахманович, Л. гриневич, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту україни НАН України

П. Доганов, кандидат історичних наук, доцент кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету

С. Осіпчук, викладач кафедри історії НТУ України ,,Київський політехнічний інститут,, А. Киридон, доктор історичних наук, професор, директор Державної наукової установи ,,Енциклопедичне видавництво,,

Наступний день був присвячений вирішенню наступних питань: пам’ять про жертв масових вбивств у концепції історичної культури та інституційні репрезентанти політики пам’яті, при обговоренні яких вчені-історики представили свої наукові дослідження у галузі збереження й формування пам’яті українців, їх позиції у відношенні до «совєтських» меморіалів, якість проведеної декомунізації та її вплив на подальше формування свідомості майбутніх поколінь.

Маріанна Шпак, науковий працівник Криворізького музею культури єврейського народу та історії Голокосту «Музей Михайла Мармера», аспірантка Запорізького національного університету, в контексті пояснень інституцій політики пам’яті учасниками конференції, продемонструвала активну і творчу роботу музею. Вона показала, що на сьогодні в Україні, за бажання приватних меценатів-колекціонерів, реально і можливо застосовувати в музейній роботі європейські методики та проводити інтерактивні заняття, брати участь в проектах й співпрацювати з міжнародними організаціями.

М. Шпак також коротко проаналізувала напрям свого доробку в дисертаційному дослідженні «Голокост в Болгарії в роки Другої світової війни: пошуки істини», де виокремила позиції сучасних болгаристів, які займаються розглядом подій Другої світової війни та явищем Голокосту в країні, адже в Болгарії також проходить стадія декомунізації власної історії.

Таким чином, всеукраїнська конференція набула найцікавіших тверджень та рішень, які наближають формування нових контурів національної пам’яті нашого народу. Сьогодні вчені-історики роблять все для того, аби майбутні покоління жили в правдивому світі з реальними героями і подіями, а не у викривленій історичній дійсності. Але якою б плідною не була праця спеціалістів, чомусь кожного разу в розв’язках наукових досліджень наступає момент, коли «минуле ще не відпускає»…