Рівно 71 рік тому, 22 лютого 1944 р. після 2,5 років окупації, Кривий Ріг був звільнений від ворога.
У хроніці військових подій битва за Кривбас стала знаковою для бійців Радянської Армії. 21 з’єднання та частина були удостоєні почесного звання «Криворізьких», 14-ти солдатам та офіцерам надано звання «Герой Радянського Союзу». Незмінним та святим для кожного криворіжця вже багато років поспіль є ритуал покладення квітів до монументу Перемога та запалення факелів.
22 лютого живі квіти – символи глибокої поваги та вдячності, городяни поклали до пам’ятних споруд героїко-патріотичного комплексу. В урочистій церемонії взяли участь ветерани Великої Вітчизняної війни, представники обласної та міської влади, народні депутати України, керівники промислових підприємств, духовенство, громадські організації, військові.
За традицією вічний вогонь запалав у 10 факелах, далі учасники дійства пройшли до Георгіївської дзвіниці та запалили свічки пам’яті за полеглими героями.
«Для Кривого Рогу сьогодні – світлий, радісний день. Адже сьогодні – і день Визволення міста і прощена неділя, також є ще одна добра подія – додому з-під Дебальцево повернулися бійці 40-го батальйону,- відзначив міський голова Юрій Вілкул,- ми дякуємо визволителям за те, що 71 рік тому вони звільнили місто від ворога, відбудували його і зараз, разом з ними, ми маємо можливість працювати для того, щоб наш рідний Кривий Ріг ставав ще кращим, затишнішим і більш комфортним».
Теплі слова та хвилюючі музичні композиції лунали на адресу визволителів зі сцени академічного міського театру ім. Т. Шевченка. «Ми намагаємося і робимо все можливе для того, щоб місто жило. У цей важкий час це особливо складно, але ми працюємо! Дякуємо всім ветеранським організаціям за небайдужість, турботу і участь в житті міста,- підкреслив Юрій Вілкул, – наш обов’язок – зробити все, щоб пам’ять про подвиг воїна – визволителя жила вічно і ми це робимо. Сьогодні є тенденції до того, щоб змінити історію. Але ви, дорогі ветерани, вчили нас правильно і ми будемо так навчати своїх дітей і щоб вони навчили так онуків і правнуків. Тому що це – правда. А правда буде жити у віках!».
