6 грудня Кривий Ріг простився ще з одним сином України – Дмитром Рябцевим. Чоловік до останнього подиху захищав українську землю, за яку віддав найцінніше – життя. Загинув воїн, через протитанкову міну, на яку наїхав разом із побратимом, при виконанні бойового завдання на Херсонщині.
6 грудня мешканці Кривого Рогу провели в останню путь свого земляка – Дмитра Рябцева. Вдень розпочалася прощальна панахида, де священнослужитель провів церемонію відспівування згідно з усіма релігійними звичаями. Після чого свій вічний спочинок чоловік знайшов в українській землі на Центральному цвинтарі в секторі почесних поховань. Проститися з загиблим Героєм прийшли близькі, рідні та друзі.
Віддати останню шану бійцю прийшли і його побратими, з котрими він захищав українські кордони. Захисники, на знак поваги, стали на коліна, зустрічаючи труну з загиблим. Бойовий товариш Дмитра з позивним «Кипча» розповідає, що вони воювали пліч-о-пліч з самого початку, разом пройшли весь шлях. «Був доброю та відповідальною людиною. Завжди приходив на допомогу, підтримував та виручав. Нічого поганого не можу про нього сказати. Проявив себе, як гарний товариш та справжній військовий», – зазначив військовий. Бойовий побратим загиблого з позивним «Скіф» теж відгукується тільки добрим словом про загиблого. «Знав цю людину тільки з хорошої сторони. Хороший побратим, завжди відгукувався на якісь запитання. Надійний побратим та хороший друг!».
Дмитро Рябцев був хорошою та товариською людиною, полюбляв мандрувати, ходити в походи, займався альпінізмом. Працював чоловік на криворізькому підприємстві, був кваліфікованим працівником та досвідченим майстром на всі руки. Також любив свою Батьківщину, тому з перших днів повномасштабної війни прагнув піти на фронт. До того, як вступити до лав ЗСУ, кожного дня допомагав тримати фронт допомоги у рідному місті – Кривому Розі. Вже 1 вересня йому вдалося стати добровольцем та захищати Україну від російських загарбників. Служив головним сержантом-командиром гранатометного відділення роти вогневої підтримки військової частини А-4706. Його поважали, як бойові побратими, так і командири. Товариші по службі присвоїли чоловікові позивний «Золотий», адже Дмитро був дуже хорошою людиною. Життя криворіжця обірвалося під час виконання бойового завдання на Херсонщині. Він, разом зі своїм товаришем Богданом Цвеліхом, наїхали на протитанкову міну ворога. Вони разом служили та пліч-о-пліч спочиватимуть на кладовищі.
Без чоловічої турботи Дмитра Рябцева лишилися дружина та 14-річна донька.
Джерело: one.kr.ua