Енергетики застосовують не тільки стабілізаційні (в середньому тривалістю до 4 годин), а й аварійні відключення. Тож світло в житлових помешканнях українців може не бути до 12 годин протягом доби. Але ж рахунки за електрику від цього практично не меншають, чому?
На це доволі розповсюджене наразі запитання відповідає енергетична компанія Yasno:
«Усього є 2 фактори, що впливають на суму у вашому рахунку.
1. Регулярність передачі показань.
Звісно, справний лічильник не може намотати кВт∙години за відсутності електроенергії. Тому в хід вступає проста математика:
– якщо ви регулярно передавали показання, оператор системи розподілу може розрахувати різницю між вашими попередніми та поточними даними. Отримана сума — це ваш фактичний обсяг споживання;
– якщо ви не передавали показання, обсяг електроенергії визначають за середньодобовим споживанням. Такий розрахунок базується на показаннях, які були зафіксовані у минулі періоди. Його сума може не відповідати очікуванням, навіть якщо через відключення електроенергії користування технікою та освітленням загалом за місяць знизилося.
2. Активне використання електроенергії після відновлення постачання (або «відкладене споживання»).
І це нормально. Але після повернення світла не можна ставити працювати декілька потужних електроприладів (наприклад, бойлер, обігрівач, пральна машина) одночасно. Бо відбудеться різкий стрибок споживання.
З одного боку таке навантаження може спричинити аварію, через що мешканці знову залишаться без світла. З іншого – таким чином може компенсуватися обсяг електроенергії, що був зекономлений під час відключення. Отак у рахунку й виходить, що було використано стільки ж електроенергії, як і у періоди, коли відключення не застосовувалися».
новини Кривий Ріг LIFE