1 березня в нашому місті провели в останню путь бійця Володимира Бескрова, який до останнього подиху боронив Донеччину від ворогів. Чоловік прослужив майже рік, за який отримав дві контузії, але все одно повертався на фронт протистояти окупантам. 24 лютого його життя обірвалося, як і всі плани на майбутнє, що забара ця нищівна війна.
Вдень 1 березня в нашому місті розпочалась жалобна панахида за Володимиром Бескровим. Труну з тілом військового доставили одразу на місце його останнього спочинку – на Центральне кладовище. Саме тут зібралися рідні та близькі, колишні колеги по роботі, бойові побратими, сусіди й знайомі воїна. У секторі почесних поховань священнослужитель провів церемонію відспівування, а потім чоловіка поховали.
«Хочу подякувати своєму братові. Я буду завжди пам’ятати його посмішку й буду завжди вдячна йому. Не дослужив три дні до року перебування на війні. Вова казав так: «Я роблю те, що маю робити». Він захищав нас», – розповіла про свого полеглого брата пані Оксана.
«Він був сміливим за життя й до останнього воював. Дякую йому за все та його рідним за те, що так виховали його достойно. Завжди допомагав», – промовила сусідка пані Людмила.
За мирного життя Володимир Бескровий займався шиномонтажем. Багато років перебував в Харкові, а останні роки провів в Кривому Розі. Коли окупанти незаконно вторглися у державу, то чоловік не встав відсиджуватись вдома, а пішов до військкомату 27 лютого. Городянина одразу взяли до лав ЗСУ, адже він мав військову освіту. Чоловік був молодшим лейтенантом й знався на ППО, але безпосередньо бойового досвіду не мав.
Володимир Бескровий служив у 53-й бригаді, його відправили боронити Донеччину. За майже рік він отримав дві контузії, після яких лікувався у медичних закладах. Але завжди повертався на службу. 24 лютого цього року військовий загинув поблизу селища Поровське, виконуючи бойове завдання. У чоловіка залишились мати, сестра та п’ятирічна донька.
Редакція «Першого Міського» висловлює щирі співчуття з приводу загибелі Володимира Бескрова та вдячність за його мужність й патріотизм.
Джерело: one.kr.ua