В нашому регіоні є багато цікавих місць. Та, на жаль, навіть мешканці Дніпропетровської області не всі про це знають. Як-от, про гору Калитва.
Там нещодавно побувала криворізька громадська діячка Світлана Хватова.
Про це її нещодавній пост у Фейсбуці:
«Багато є цікавих місць на Дніпропетровщині, про які не всі знають, але вони варті уваги. Розповім вам про гору Калитву (с. Китайгород Царичанського р-ну). Місцеві жителі знають про це заповідне урочище. А мене давно цікавило, що це за такий високий пагорб понад трасою, як їхати з Дніпра на Кобеляки. І ось вирішила трохи заглибитися в історію. Дізналася багато нового і з вами поділюся.
Кажуть, що на цій горі знаходився той самий камінь, на якому було написано:
«Прямо пiдеш – смерть знайдеш, праворуч пiдеш – коня втратиш, лiворуч пiдеш – одруженим будеш».
Гора Калитва висотою 145 м над рівнем моря і 81 м над рівнем навколишньої місцевості розташована на правому березі річки Оріль на околиці села Китайгород і є заповідним урочищем з 1982 року. Вона з’явилася в результаті танення льодовика. Саме в період оледеніння виникли суттєві зміни і рельєфу, і флори, і фауни нашого краю. Найбільшим оледенінням у Східній Європі було Дніпровське, яке дійшло долиною Дніпра до сучасного міста Дніпро. Воно залишило на пам’ять про себе численні сліди – морени. Одним із таких і є гора Калитва.
Одна з легенд говорить, що в межах урочища є зачароване місце, з якого дуже важко вийти. У літописах гора називалася Половецьким валом або курганом, на річці Угол (Оріль). Перша згадана назва гори – Замок. Вона була захисним валом для запорізьких козаків. Місце, де був встановлений козацький прапор, називали «калитка». З цього часу люди і стали називати гору Калитвою. За переказами, вона зберігає в собі козацькі скарби. Також тут знайшли останки доісторичних тварин, а на березі річки Оріль відкопали череп мамонта.
Камінь із казковим написом нажаль не зберігся. А от Калитва стоїть. І в пам’ять про добру справу місцевого озеленювача біля її підніжжя встановили інший камінь з написом: «Бутенку Панасу Трохимовичу вдячні потомки за обліснення гори Калитви 1934-1967 рр».
новини Кривий Ріг LIFE