Зоя Казанжи про текущую ситуацию в МО

Вчора, 27 вересня, на засідання Кабміну призначали заступників міністра оборони. Призначили трьох із шести – по фінансам, з питань соціального захисту, з питань цифрового розвитку.

НЕ ПРИЗНАЧИЛИ заступників:

з тилового забезпечення

з озброєння

з міжнародних відносин.

Я знаю, що одна із тих, хто «заважає» оцим призначенням – Дана Ярова.

НЕ ПРИЗНАЧИТИ Дану – плюнути в обличчя громадянському суспільству. Вони можуть, звісно. Але поки що остерігаються. Поки що.

ПРИЗНАЧИТИ Дану – плюнути в обличчя умовному (хоча, чому умовному?) Єрмаку.

18 вересня звільнені ВСІ заступники міністра оборони. І, що дуже дивно, держсекретар. Хоча саме посада держсекретаря від самого початку передбачала сталість влади – коли змінюється команда, держсекретар залишається. Щоб забезпечити безперебійність управління.

Але, як бачимо, не в нашому випадку, не в нашому.

Давайте ще раз – Кабмін не призначив трьох ключових заступників. Не тому, що немає кандидатур. А тому, що йде боротьба за посади. Читайте – за доступ і контроль за коштами. За колосальними коштами. Які ніхто не хоче так просто віддавати професійним, але неслухняним людям. Те, що на кону мільйони життів, не дуже цікавить владу.

Вчора Dana Yarovaya окреслила проблеми міністерства оборони, які загрожують нашій спільній безпеці.

Отже, тезово:

1. Робота міністерства оборони за напрямкам – тил, зброя, міжнародна допомога, – заблокована.

2. Платежі за цими напрямками не проводяться. Це означає, що постачальники не отримують кошти за товар, не можуть зареєструвати податкові накладні аби сплатити ПДВ в бюджет.

3. Торги через ProZorro хоч і відбуваються, але підписувати угоди немає кому. І довіреності на начальників департаментів закінчуються в кінці місяця.

4. Також призупинена дія наказу 375 Міністерства оборони «Про затвердження Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, що постачається для потреб Збройних Сил України». Новий міністр оборони Умєров не підписує прийомку.

5. Найнеприємніше – така сама ситуація по зброї. Заблоковано – ВСЕ.

6. Кабмін додатково виділяє з резервного фонду для тилового забезпечення 2 мільярди гривень для формування мінімальних резервів. Але зараз вони не зможуть бути використані. Бо немає кому підписати листа.

Новопризначені заступники ще потребуватимуть часу, щоб зануритися у справи. Новопризначені не були дотичні до процесів, які відбувались у міністерства. Але, судячи з бекграундів, розуміються на специфіці, і це вже добре. Будемо сподіватися, що саме зараз вони не почнуть заводити на різні посади «своїх» людей, тасуючи кадри. Бо це знову параліч і бардак.

Знаєте, що я думаю з приводу оцього всього? Я пам’ятаю, як «позитивні блогери» і ті, хто до них доєднався, відстоювали тезу, що Резнікова не можна критикувати, не кажучи вже про те, щоб карати чи звільняти. Громадський тиск переміг. Ну і партнери, які все ще намагались бути делікатними, але все ж таки прямо вказували: припиняйте корупцію в Мінобороні!

Так от, а може нас оце таким ієзуїтським способом навчають і карають, щоб непереливки було вимагати звільнення міністра, який прямо відповідав за оборудки в стінах свого відомства? От, мовляв, хотіли змін, жеріть, поки не обляпаятеся.

Бо як і чим інакшим можна пояснити таку злочинну недбалість і затягування процесів? В той час, коли мова йде про найцінніше – життя наших воїнів.

Міністерство оборони – це структура, яка має забезпечувати потреби Генерального штабу. Це менеджери, господарники, ті, хто мав би землю рити, з-під землі діставати ВСЕ, що можливо і неможливо. А не продовжувати запевняти бійців на передовій, що китайські турнікети -велика милість від міноборони.

Чи міг Кабмін вчора призначити всіх заступників? Звісно, що міг.

Чому не призначив? Відповідь дуже банальна. І ви її знаєте.

Може, варто постукати Рустем Умєров / Rustem Umerov? Не переживайте, що ми відволікатимемо міністра. В структурі точно є ті, хто відслідковують інформаційні потоки. Це якраз їхня робота – тримати в тонусі керівництво, повідомляючи про настрої в суспільстві.