Сьогодні, 3 квітня, у Криворізькій гімназії № 93 відкрили меморіальну дошку колишньому випускнику – загиблому воїну Геннадію Головкову. Зібрання схилило голови у скорботі й пошануванні. Увічнений образ Воїна не дасть нам права забути ці жертви і пробачити ворогу його злочини.  

Наш земляк захищав Україну з травня 2022-го року: бив ворога на Харківському напрямку, а після поранення продовжив визволяти рідну землю на Донеччині. Боєць загинув торік у лютому. Відтепер ім’я вірного сина Криворіжжя вкарбоване у пам’ятній плиті та в назві провулку, в якому минуло його дитинство.

На подвір’ї гімназії зібралися рідні, школярі, учителі, друзі й побратими Героя, представники районної влади. Ініціаторкою перейменування вулиці була подруга дитинства Геннадія, Анастасія.

«Ми почали тісніше спілкуватися, коли Гена пішов воювати. Кожен бойовий вихід був для нього важливим, йому потрібна була підтримка. Був щоразу емоційно й фізично виснажений, казав: «Я тут за кожного з вас». Він був дуже доброю людиною, його знав весь мікрорайон, бо Геннадій відгукувався на проблеми людей. Про його загибель мені повідомив побратим, сказав, що Геннадій був уражений танковим пострілом. Цей побратим потім також загинув. Я ініціювала перейменування провулку, де жив Геннадій, щоб наступні покоління згадували його. І ми вдячні громаді і владі мста, що таке рішення було прийняте», – каже Анастасія.

До війни чоловік певний час був за кордоном, а потім повернувся додому, працював у Маріуполі. 25 лютого 2022 він заледве встиг вирватися звідти, а вже 27 травня пішов до війська. Після навчання Геннадій став штурмовиком у батальйоні «Дике поле». Був поранений в ногу та плече, отримав тяжку контузію, але все одно повернувся у стрій, щоб боронити Вітчизну.

“Побачивши, що коїться в нашій країні, мій чоловік усвідомив, що це жахіття може статися з усіма нами, що росіяни прийдуть до наших родин, друзів, до всіх, що вони можуть просунутись далі. І він не вагаючись пішов у військкомат, записався, і якраз на своє 39-річчя, 27 травня, поїхав автобусом у військову частину”, – з болем згадує дружина Героя, Оксана Головкова.

«Мій друг був дуже відповідальним і чуйним, завжди міг підставити своє плече у скрутну хвилину.  Його загибель стала великим ударом і важкою втратою для мене. Ми маємо пам’ятати тих людей, які віддали життя за нашу країну», – каже друг Олександр.

Після бойових дій на Харківщині криворіжець стримував навалу ворога у Луганській та Донецькій областях. 19 лютого 2023 року російські убивці позбавили воїна життя. Геннадію було 39 років. 

У військового залишились дружина та донька. І наші одвічні пам’ять і вдячність за велику самопожертву, принесену на вівтар Перемоги.

Джерело: ТРК Рудана