Азартні люди існували завжди й скрізь. Московське царство і Радянський Союз були винятками. У країні були дуже поширені:

• Карткові ігри;
• перегони на іподромі;
• лотереї;
• бридж.

Навіть цар ставив на кон свої володіння та віддавали останні гроші, виконуючи ставки.

У 1917 році біля сучасної Росії змінилася влада. В історії країни розпочалася нова сторінка. Вийшов наказ про закриття всіх гральних клубів. Вони в Росії й досі залишаються поза законом, у той момент, коли Україна рухається вперед, відкриваючи нові можливості для своїх громадян. У країні в найскладніші часи закладу, як-от vip casino Україна допомагають підіймати економіку.

Гральний бізнес у радянській Росії

З 1918 по 1921 рік гральний бізнес перебував у підпіллі. Потім було дозволено продаж гральних карт та відкрилися азартні заклади. Але легальним бізнесом було лише 2 роки. У 1923 році провели соціологічне опитування мешканців, результати яких виявилися вкрай невтішними. Для більшості людей ігрові клуби були єдиним способом дозвілля.

Влада не задовольнила такий стан справ. Спочатку казино закрили в районах де мешкали робітники, але до 1928 року вже всі вони були замкнені на замок. У конституції з’явилася стаття, яка передбачала кілька років ув’язнення за організацію азартної гри. Казино перетворилося на кримінальний бізнес. У в’язницях азартні ігри були найулюбленішою розвагою в’язнів. «Урки» ставили на кін все, навіть своє життя.

Законний бізнес

У СРСР не заборонили іподромні стрибки, вони були нескінченним джерелом грошей. Іподроми використовувалися не лише з метою поповнення державного бюджету. На них випробовували нові породи коней, які потім планували застосувати у військових битвах.

Лотерея – ще один різновид легальної азартної гри, яка існувала в Радянському Союзі. Всерадянська лотерея була проведена ще 1921 року. Після по всій державі поступово почали з’являтися окремі зали та спеціальні організації, де можна було спробувати успіх у лотереї. Участь була добровільно-примусовою, саме це й зображувалося у кінокартині «Діамантова рука». Там прозвучала знаменита фраза: “Хто візьме квитків пачку…”.

Але громадян і не доводилося вмовляти грати в азартну гру. Враховуючи величезний попит на лотереї, 1976 року відкрилося «Спортлото». Весь прибуток віддавали на розвиток спорту. Вирученими коштами було сплачено Московську Олімпіаду.

Ще однією розвагою азартних радянських жителів був бридж. Влада віднесла гру до інтелектуального виду спорту. У 1940 році СРСР приєднав до себе країни Прибалтики, в яких бридж був дуже популярним. У Ризі проводились міжнародні змагання. Але в 1973 році влада раптом порахувала, що бридж – це буржуазна розвага і всі бридж-клуби закрили. Його знову визнали спортом лише 1990 року.

Історія азартних ігор бурхливі 90-ті не потребує розгорнутих коментарів. Тоді були поширені всі види ігор.