У кожного міста – свої запахи.

Є запах дитинства, а є запах рідного міста.

Поетеса Світлана Александрова у віршованій формі розповіла про те, з якими запахами у неї асоціюються Кривий Ріг.

Вірш викладено у соцмережі, на сторінці «Криворізький міський історико-краєзнавчий музей»:

Чим пахне Кривий Ріг?

Хтось написав вірша: чим пахне Львів..

А я… я заздрив тим, хто жив у Львові…

Там присвятили стільки гарних слів,

Там стільки захвату та щирої любові…

Подумалось, а як же Кривий Ріг?

Хіба він гірший? Просто особливий.

Стоїть на перехресті двух доріг,

Простий неначе, але серцю милий.

Найдовше місто у Європі! Чули всі?!

Що на стодвадцять кілометрів простягнулось.

Він не відразу розкривається в красі..

Та всім, хто був тут — місто не забулось…

Тут особливе і повітря, й краєвид,

Кар’єри, шахти, особливі люди.

Воно притягує до себе, мов магніт,

Сталеве місто, місто — велич, місто — чудо.

То чим же пахне місто Кривий Ріг ?

Якими запахами кличе він додому?

Коли земля його, торкнушись моїх ніг,

Знімає вмить далеких подорожей втому.

Він пахне щастям, пахне силою людей,

І батьківською рідною землею,

Серцями світлими та радістю дітей.

Він пахне затишно домівкою моєю.