У Кривому Розі мало що залишилося від дореволюційної епохи. Збереглася лише мізерна частина інформації про життя криворіжців у 18 та 19 століттях. Цю історію повністю витіснила із вулиць Кривого Рогу радянська епоха. Наприклад, від відомої дворянської родини Шмакових залишилася лише назва залізничної станції. Але уявлення про те, як жила сім’я, чим займалася і який зробила внесок у розвиток Кривого Рогу, залишається туманним. Далі на kryvorizhanka.

Про сім’ю Шмакових

Сім’я Шмакових була зі служивих дворян, більша частина з них була військовими і обіймала високі посади у Верхньодніпровському та Херсонському повітах. Земельну ділянку на теренах Криворіжжя родина Шмакових отримала на початку 19 століття. Площа ділянки була достатньо великою, близько 15 десятин землі. Коли вони прибули до Кривого Рогу, почали активно облаштовувати отриману земельну ділянку. Зокрема, на цій території було засноване село Покровське, яке згодом заселили кріпаками. У 1859 році в селі, яке заснували Шмакови проживало 164 особи у 26 дворах. У селі сім’я збудувала свій особняк, прямо біля річки Саксагань. У 21 столітті ця ділянка землі знаходиться на вулиці Чехословацькій. На ділянці Шмакови звели два будинки з цеглини в класичному стилі. Один будинок був власним маєтком, а другий будинок був зведений для бідних родичів Шмакових. Крім двох будинків у володіннях Шмакових був шикарний сад, вольєр із мисливськими собаками та тік для помелу зерна.

Діяльність Шмакових в селі Покровське на території Кривого Рогу якраз потрапило під початок реформи скасування кріпосного права. Тоді Російська імперія збирала відомості про кріпосницькі села, в яких жило понад сто кріпаків. Таким було й село Покровське, яке започаткували Шмакови. Докладнішої інформації про життя діяльність людей після революції не збереглося. У 1862 році сім’я Шмакових роздала земельні ділянки селянам. За них вони від держави мали отримати компенсацію, а селяни у свою чергу протягом 49 років мали виплатити всі кошти державі.

1873 року родина Шмакових здала свої земельні ділянки в оренду Олександру Полю, який приїхав до Кривого Рогу у пошуках корисних копалин. На орендованій території у 1886 році було відкрито залізничну станцію “Шмаково”. У цьому ж році в Кривому Розі було засновано копальню, в якій вперше в місті застосували шахтний метод видобутку руди.

Але справи Шмакових були не такими вже й успішними. Сім’я була постійно у боргах, їх навіть не рятували великі суми орендної плати за користування копальні на їхніх землях.

Землевласниця Шмакова

Шмакова Юлія Авдіївна була донькою титулярного радника Шмакова. Як і більшість із родини Шмакових мала військовий чин підполковниці. Дата народження та дата смерті Шмакової невідома. Всі дані були втрачені під час революцій та війн.

У володіннях Шмакової було достатньо земель, щоб за допомогою них забезпечити собі багате життя. У 1843 році після заміжжя як посаг вона успадкувала землю біля села Кільгори у Весело-Тернівській волості. У 1865 році отримала ще одну ділянку та володіла маєтком в 1000 десятин. В 1882 стала власницею маєтку в 1 тисячу десятин землю якого успадкувала в 1843 році. У 1875 року у її володіння вважався цілий хутір під назвою Олександрівський і 918 десятин землі. У 1894 році Шмаковою у володіння переходять 983 десятини землі у Весело-Тернівській волості. У 1904 році Шмаковій у володіння перейшли 606 десятин землі та ще 25 десятин землі, що знаходилися на території рудника. Також у період з 1892 року по 1906 рік у її володіннях була земля біля села Покровка Верхньодніпровського повіту.

Заміжжя та діти

Шмакова Юлія Авдіївна одружилася з Галковським Миколою-Іоганною Яковичем, який був дворянином Верхньодніпровського повіту. Він також відносився до курляндських дворян. Був ротмістром та підполковником. У шлюбі Юлії та Миколи-Йоганна народилася троє дітей: Ганна, Микола та Дмитро. Доля та дата народження перших двох невідома. А ось Дмитро Галковський, який народився 7 лютого 1849 року, був добре відомий на територіях Криворіжжя в 19 столітті та на початку 20 століття. Він володів землями та рудником, і завдяки своїй діяльності зробив внесок у розвиток промисловості у Кривому Розі.

Чим займалася поміщиця у 19 столітті?

Крім того, що Шмакова мала безліч земель у 19-20 століттях, вона була старанною віруючою парафіянкою в Миколаївській церкві, яка в 19 столітті розміщувалася на території Кривого Рогу. З 1888 року вона почала постійно відвідувати Покровську церкву, що була неподалік залізничної станції Карнаватка. Крім того, що вона особисто була дуже віруючою людиною, регулярного відвідування церкви вона вимагала від усієї своєї великої сім’ї.

У Покровській церкві біля залізничної станції Карнаватка Юлія Шмакова, після заміжжя Галковська, хрестила своїх онуків із Миколою-Йоганном: онуку Варвару та онуків Олександра та Іоанна. У церкві вона поручилася за них як сприйниця перед Богом.

Як і всі жінки займалася господарством та вихованням дітей. Особливу увагу приділяли їхньому релігійному вихованню і з самого дитинства прищеплювала традицію відвідування церкви.

Внесок родини Шмакових у розвиток Кривого Рогу

У минулих століттях на території Кривого Рогу проживало чотири покоління Шмакових. Їхній маєток постійно змінювався і ділився з переходом у володіння новому поколінню.

Зокрема завдяки сім’ї Шмакових у Кривому Розі було відкрито копальню, для робітників було збудовано спеціальні казарми, стадіон, було збудовано лікарню, а також Шмакови фінансували будівництво земської Покровської школи. Завдяки фінансуванню Шмакових було збудовано цілий палац, у якому проводилися збори місцевих дворян та працівників рудника. Але через наявність великої кредиторської заборгованості, великого вкладу в розвиток міста та його промислового потенціалу їм не вдалося вкласти.

Джерело: https://kryvorizhanka.com.ua/uk/eternal/istoriya-kryvorizkoyi-pomishhyczi-shmakovoyi?fbclid=IwAR3wA6dWVfGrrOlEptK013p2Cp7BjrCFprNIDiKufYakAftqBGBAoZsX_3k