Капітан Олександр Попов до початку АТО працював гірничим майстром на вугільних підприємствах у Павлограді. Колеги по роботі згадують, що Сашко швидко здобув авторитет, як відповідальний і професійний шахтар, а також добрий і чуйний товариш.

Коли Росія та її найманці вторглися на Донбас, Олександр не міг стояти осторонь і став авіаційним навідником у батальйоні «Кривбас». Після військових тренувань, підрозділ тривалий час перебував у районі Дебальцевого.

Олександр Попов ніс службу на блокпостах, супроводжував колони та виконував різноманітні бойові завдання. Побратими згадують Олександра як справжнього офіцера, який завжди йшов попереду, і навіть у складний час зберігав високий бойовий дух.

У січні по штабу, де знаходився капітан, вдарив ворожий снаряд, після чого життя патріота обірвалося.За свою сумлінну службу та безстрашність Олександра Попова посмертно нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня та присвоєно звання «капітан». На честь Олександра – військового, шахтаря і справжнього героя – одна з вулиць його рідної Тернівки на Дніпропетровщині матиме ім’я відважного офіцера, а у середній школі, де він навчався, – встановлено меморіальну дошку.

http://mediarnbo.org/2015/04/20/zvedeni-dani-shhodo-situatsiyi-u-zoni-ato-na-20-kvitnya/