У сусідній Польщі, яка стала тимчасовою домівкою для багатьох українців, за даними ООН, проживають понад півтора мільйона громадян України. Багато з них працевлаштувалися в Польщі. Разом з тим, для частини українців питання роботи в Польщі досі актуальне.

Видання “Апостроф” поцікавилося, як виглядає ринок праці в Польщі на другому році війни і чи стало легше знайти роботу, ніж рік тому.

З початком війни поляки були шоковані і хотіли допомогти українцям, чим можуть. Хто житлом, хто продуктами, а хто й вакантним місцем праці. Нині тут дещо “звикли” до перманентного стану війни за кордоном. Поза тим, більшість українців, які прибули з початком війни і залишились у країні, знайшли своє місце на ринку праці – передусім у сфері освіти, соціальних послуг, обслуговування тощо.

Втім на сьогодні ринок праці пропонує чимало можливостей для тих, хто хоче і може працювати. На сайтах пошуку роботи вакансії, відкриті для українців, відмічені позначкою – “запрошуємо працівників з України”.

Одразу слід зазначити – у даному матеріалі мова піде про українців зі статусом міжнародного захисту, тобто які мають PESEL UKR і прибули на територію Польщі після 24 лютого 2022 року.

Оскільки певний відсоток мігрантів з України – люди, які приїхали на територію Польщі до початку повномасштабної війни з росією.

Отже, ринок праці для українців зі статусом міжнародного захисту можна умовно поділити на наступні категорії.

1. Фізична робота.

Сюди можна віднести:

• прибирання,
• миття посуду,
• некваліфікована робота на підприємствах чи складах.

Найпростіша опція – влаштуватись на виробництво чи склад. Зазвичай можна знайти чимало вакансій із пакування (чаю, кави, косметики, одягу, книжок тощо), підсобних робіт, роботи на лінії виробництва тощо. На такі вакансії беруть усіх охочих і часто ними займаються фірми-посередники, які координують процес від самого початку до моменту виплати заробітної плати та звільнення.

Плюси такої роботи:

• робота фізично не важка, впоратись із нею може будь-хто;
• не потрібне знання польської мови;
• фіксована заробітна плата, що стабільно виплачується в один і той самий день (зазвичай щотижня);
• робота офіційна – зазвичай це umowa zlecenie (договір доручення): нарахування зарплати відбувається в залежності від відпрацьованих годин.

Мінуси:

• дуже низька ставка: зазвичай це мінімум, тобто 16 злотих за годину на руки. Для тих, хто має статус студента, ставка піднімається на 2-5 злотих;
• робота хоч фізично не важка, але монотонна, одноманітні рухи призводять до фізичної втоми;
• umowa zlecenie не передбачає оплачуваних відпусток і лікарняних;
• умови роботи на виробництві часто дуже шкідливі для здоров’я, часу на відпочинок майже немає, а правила суворі (камери, заборона користуватись мобільним телефоном під страхом звільнення тощо);
• нестабільність – у будь-який момент роботодавець може заявити, що більше не потребує ваших послуг. При цьому це не завжди може бути ваша провина, а просто роботодавець так захотів.

Уродженка Кривого Рогу Дарина – медик за фахом – працює на продукції типографічного підприємства. Говорить, робота непильна, хоч і рахує хвилини до закінчення зміни.

“Щодня різні завдання – як правило, складати картонні коробки і сортувати їх. Фізично неважко, але іноді дуже багато рухів, через що потім болить усе тіло. 30 хвилин перерва, є їдальня, можна смачно й дешево перекусити. Хоч і чоловік працює в ІТ та має змогу утримувати нас обох, я не можу ось так, сидіти на чиїйсь шиї. Потребую своїх кишенькових грошей”, – сміється жінка.

Прибирання та миття посуду може бути опцією для людей із гарною фізичною підготовкою, оскільки робота фізично виснажлива. Ставка за прибирання зазвичай коливається в районі 20 злотих нетто за годину.

Прибиральниці влаштовуються в готелі, офіси, фітнес-центри, магазини, торгові центри тощо. Але якщо ще кілька років тому на цю посаду брали всіх охочих, то нині вже навіть із цією професією не все так просто: більшість роботодавців потребує досвіду в прибиранні й бодай мінімального знання мови.

Мити посуд зазвичай запрошують у ресторани, кнайпи та соціальні заклади (школи, садочки, лікарні, будинки відпочинку тощо). Нюанс у тому, що рідко можна знайти роботу винятково миття посуду – зазвичай цей обов’язок поєднується з іншими, наприклад, прибиранням або допомогою на кухні. Ставка за такий нелегкий, але благородний труд – у середньому 18-21 злотих на годину нетто.

2. Промоція.

За цим красивим словом криється не дуже приємна робота – треба стояти на вулиці (рідше у торгових центрах) і чіплятись до перехожих із пропозицією взяти рекламну листівку та скористатись послугою, яку ця листівка, власне, рекламує.

Умовно таку роботу можна поділити на два типи:

• людина мовчки роздає листівки. Для цього достатньо стати у людному місці і простягати листівку перехожим – її або беруть або ні;
• людина мусить сама підходити до перехожих і, даючи листівку, розповідати про товар чи послугу. Зазвичай такі вимоги ставлять для промоутерів ресторанів, кафе, нічних клубів. Заробіток у таких промоціях залежить від кількості клієнтів, яких привів працівник. Тут нюанс – потрібно вміти розмовляти не лише польською, а й англійською. Адже до ресторанів часто навідуються іноземці.

“На роботу беру всіх, а там уже дивлюсь, як людина працює, – говорить “Апострофу” пан Кшиштоф, власник одного з краківських ресторанів, який шукає на роботу промоутерів. – Звісно, віддаю перевагу молодим людям, до 35 років, дивлюсь також на зовнішній вигляд – він має бути презентабельним, охайним, адже промоутер – це візитівка закладу. Вимоги – старанність, активність, відсутність шкідливих звичок (алкоголь, наркотики). Проумоутер має бути усміхненим, позитивно налаштованим, привітним до людей. Не стояти, а активно підходити до цільової групи та пропонувати послуги. Цільова група – люди, які потенційно мають змогу замовити щось у нашому ресторані. Немає сенсу підходити до бідно вбраних, маргіналізованих осіб. У мене промоутери можуть заробити навіть 400 злотих за зміну (8 годин)”.

Плюси в такій роботі – це, зазвичай те, що оплату можна отримати одразу. Пасує як тимчасова зайнятість для тих, кому потрібні гроші тут і зараз. Мінуси – у холодний період може бути непереливки 4-8 годин стояти “на свіжому повітрі”. Ще добре, якщо в цей час немає опадів.

3. Робота за фахом.

До даної категорії можна віднести всі професії, що потребують кваліфікації: педагог, медик, швачка, електрик, кухар, соціальний працівник тощо.

Хвиля міграції ознаменувалась саме такими працівниками. Адже це були здебільшого жінки, які мають освіту та кваліфікацію, і не квапились влаштовуватись на прибирання чи підсобні роботи. Однак для такого працевлаштування здебільшого потрібен хоча би комунікативний рівень знання польської. Втім українки зазвичай опановують польську мову за півроку – принаймні для рівня, потрібного в їхній діяльності.

Крім того, потік мігрантів породив попит на фахівців, які власне працюють для цих мігрантів – україномовних педагогів, психологів, лікарів, журналістів, логопедів, соціальних працівників. У Польщі працюють повноцінні українські школи, видаються медіа українською мовою. У цих сферах чимало робочих місць. Але чи на всіх цих робочих місць вистачає?

Оксана (ім’я змінене) приїхала до Кракова із 6-річною донькою на початку квітня 2022 року. Жінка в Україні працювала вчителькою (предмет зі зрозумілих причин не називаємо). Вдалось потрапити до української школи, але, на жаль, працювати там жінці вдалось лише півтора місяці. Оксана розповідає, що це через конфлікт із директором (теж українка, як і весь колектив школи).

“Не знаю чому, але вона до мене одразу почала упереджено ставитись, хоч я не давала приводу, – розповідає українка. – Навпаки, намагалась за будь що їй догодити. У сенсі підготовки та викладання до мене не могло бути претензій, із дітьми теж був контакт – вони мене обожнювали. Але директор мене просто “злила” – через третіх осіб я дізналась, що на наступний рік у мене немає годин. Вона навіть не повідомила про це особисто. В такій ситуації опинилась не лише я. Директор просто залишила вигідних їй людей, по знайомству, а інших технічно позбулась”.

4. Робота з бездоганним знанням мови.

Якщо знання польської не обмежуються стандартним набором фраз, можна спробувати себе на позиціях офісного працівника (секретар), рецепціоніста чи офіціанта. У цьому випадку можна розраховувати на офіційне працевлаштування (вже не zlecenie, a umowa o pracę – а це вже і оплачувана відпустка, і лікарняний, і фіксована місячна ставка). Зазвичай на таких посадах людина отримує від 3000 злотих на місяць.

У випадку того ж офіціанта суттєвим бонусом є чайові, місячна сума яких нерідко суттєво перевищує ставку. Але така робота – доволі відповідальна й вимагає не лише бездоганного знання мови, а й неабиякої стресостійкості й любові до людей.

5. Таємнича сфера ІТ

Сфера для обраних може запропонувати чимало посад для українців, які знаються на програмуванні, дизайні, SMM чи технічному копірайтингу. Ці вакансії пропонують порівняно високу ставку (у середньому 6-8 тисяч злотих) та офіційне працевлаштування. Іноді не потрібно навіть знати польську – достатньо англійської. Але фірми висувають дуже жорсткий конкурс, і щоб потрапити на омріяну вакансію, потрібно бути фахівцем дуже високого рівня.

6. Легкий заробіток.

“Робота у міжнародній компанії, всьому вчимо, заробітна плата від 300 доларів щотижня”, – на таке оголошення дуже легко “купитись” тому, хто жодного разу не стикався із подібними пропозиціями. Відчайдухи, які наважуються звернутись до роботодавця, міркуючи, що ж це такий за безкоштовний сир, зазвичай натрапляють на агенцію знайомств або “посаду” веб-моделі.

На перший погляд у такій зайнятості немає нічого поганого. Суть у тому, щоб англійською мовою листуватись із іноземцями або ж проводити для них прямі ефіри. Нібито цікаво – адже ви начитані, ерудовані, знаєте кілька мов і охоче би поспілкувались із представниками заможних країн на тему мистецтва чи геополітики. А за це ще й платять.

Обережно: на практиці все виглядає цілком інакше. Заможні мешканці “елітних” країн не хочуть спілкуватись із українськими дівчатами про геополітику, натомість вони хочуть бачити принади українських дівчат (хай і онлайн) та займатись сексом по телефону (краще – відеозв’язку). Якщо ви влаштувались у таку “міжнародну компанію” і відмовляєтесь виконувати забаганки заможних збоченців – ви втратите прибуток.

Втім, кожному своє. І звісно, що роботу обирають не лише виходячи із суми зарплатні, а передусім зацікавленості в тій чи іншій діяльності і певних умінь. Зважуючи “за” і “проти” кожної конкретної вакансії, українці в Польщі можуть переконатись, що працювати й заробляти на життя тут може кожен, хто має таке бажання.

Джерело: Апостроф