Андрій та Оля, Кривий Ріг

Ми з моєю коханою Олею з найдовшого в Європі міста – промислового й водночас овіяного легендами Кривого Рогу. Зізнаюся, що нам пощастило жити в унікальному місті – місті довжиною в життя, в якому треба постаратися серед сотень тисяч дівчат розгледіти ту єдину й неповторну. На щастя, є соціальні мережі, де я й угледів мою Олю. Правда, щоб добитися її уваги та домовитися про зустріч мені довелося докласти чимало зусиль. Як завжди, допомогло красномовство та вроджене вміння переконувати, та й криворіжці, люди зі сталевим характером, не звикли відступати. Перше побачення у нас відбулося в одному з найбільш романтичних місць нашого міста – в парку імені Федора Мершавцева, де є надзвичайно красива човнова станція, збудована на місці злиття двох рік. Сильно хвилювався, тому взяв із собою свого гарного товариша – білу вівчарку, яка допомогла мені підкорити серце Олі. Багато разів чув гімн Кривого Рогу і знаю його слова напам’ять, та ніколи не думав, що рядок з нього «Де навічно злились Інгулець з Саксаганню» стане для мене пророчим. Адже наше щире почуття кохання якраз і зародилося під час прогулянки в парку, біля човнової станції, на місці злиття рік. А тепер і наші долі, як дві ріки, злилися в одну – тиху, спокійну, сімейну. Хоч ми з Олею разом ще зовсім мало, та я одразу зрозумів, що саме з нею хочу прожити усе своє життя. Й на День усіх законах на мою пропозицію я почув омріяне, заповітне «ТАК!» Далі буде…

Для того, чтобы проголосовать, перейдите по ссылке: http://www.rusradio.ua/actions/165-bolshaia-svadba/91048-andriy