5 грудня в нашому місті попрощалися одразу з двома воїнам, котрі відали свої життя в російсько-українській війні. На Центральному кладовищі поховали Василя Крамаренка та Дмитра Тарана, життя котрих обірвалося в один день, але в різних куточках держави. Обидва чоловіка мужньо боронили Україну від загарбникі.

Вранці 5 січня розпочалась жалобна панахида за полеглим воїном Василем Крамаренком. Труну з тілом доставили у сектор почесних поховань, що на Центральному кладовищі. Саме там священнослужитель отець Святослав провів церемонію відспівування, а потім криворіжця поховали. Проститися з мужнім патріотом прийшли рідні та близькі, сусіди та товариші по службі.

«Ми з Василем були разом із самого початку мобілізації, служили разом усі дев’ять місяців. Він звичайно хороша людина, прекрасна. Василь був «майстром на всі руки», завжди щось робили із ним. Допомагав та підтримував. В пам’яті залишиться найкращою людиною. Дуже шкода, що такі втрати у нас», – розповів про свого товариша військовий з позивним «Фуджи».

«Він був хорошою та доброю людиною, завжди допомагав, ніколи не відмовляв у допомозі. Дуже шкода, що його більше немає», – відмітив друг полеглого воїна Ігор.

За мирного життя Василь Крамаренко був будівельником. Раніше він проходив строкову службу, а коли окупанти вторглися у нашу державу, чоловіка мобілізували. Криворіжець у квітні відправився боронити нашу державу, він був навідником танкового взводу 60-ї мотопіхотної бригади. Майже всі дев’ять місяців наші воїни протистояли ворогам на Херсонщині, брали участь в різних спецопераціях. 26 грудня Василь Крамаренко загинув. У нього залишилась кохана дружина й багато планів на майбутнє, що зруйнували рашисти.

Цього ж дня простилися зі ще одним мужнім воїном Дмитром Тараном. В секторі почесних поховань військовий капелан 17-ї окремої танкової бригади отець Роман Бацвін провів церемонію відспівування. Після цього всі присутні востаннє попрощались з чоловіком та його тіло передали землі. Віддати шану й провести в останню путь військового зібралися рідні, близькі, друзі та знайомі. 

«Чудовий хлопець. Самі з Херсонської області. Дмитро пішов ставати на облік та йому сказали, щоб йшов воювати. Воював в Херсонській області, потім вирвався до нас. Тричі воював. Дуже шкода», – розповіли батько й подруга родини полеглого воїна пан Олександр та пані Ольга.

Дмитро Таран народився й виріс в місті Берислав, що на Херсонщині. За фахом він був вчителем фізкультури, проте працював будівельником. Коли почалось повномасштабне вторгнення, рашисти захопили Херсонську область. У квітні чоловікові вдалося виїхати зі свого міста й знайти прихисток у Кривому Розі. Тут він пішов стати на військовий облік та йому запропонували відправитись на фронт, адже в 2014 році чоловік проходив строкову службу й був водієм-механіком. Дмитро Таран вирішив, що не буде знаходитись у тилу, а попрямує протистояти ворогам на передову.

З вересня наш воїн був у складі 17-ї танкової бригади. 26 грудня чоловік перебував поблизу Бахмута, керував військовою вантажівкою та в цей момент стався ворожий артилерійсько-мінометний обстріл. В той день життя Дмитра Тарана обірвалось, у нього залишилась дружина. 

Висловлює щирі співчуття з приводу загибелі Василя Крамаренка та Дмитра Тарана, а також вдячність за їх мужність та героїзм. 

Джерело: one.kr.ua