3 червня в Інгульці поховали воїна Євгенія Васильця. Чоловік пішов на війну, щоб помститись окупантам за сина.
Молодший Євген Василець з позивним “Історик» поліг у бою 3 березня 2022 року поблизу Дергачів на Харківщині, не доживши трьох днів до свого 30-річчя. Євгеній був випускником історичного факультету КДПУ, працював учителем історії.
Після загибелі сина, у листопаді того ж року його батько, Євгеній Григорович, вступив до лав 60-ї механізованої Інгулецької бригади. За рік, у грудні 2023 року, він загинув на Донеччині, але тіло рідним передати не могли. Ідентифікувати бійця вдалося у травні 2025 року, і тільки тепер його з почестями провели на вічний спочинок.
«У Кривому Розі має бути вулиця родини Васильців, – переконана Інна Корецька. – Це непересічна, надзвичайна сімʼя. З Женею Васильцем ми навчались разом на історичному факультеті. Він був вдумливим і добрим, але при цьому – скромною людиною. Росіяни вкрали його життя, коли він був занадто молодим, і це абсолютна несправедливість, з якою неможливо змиритись. З його батьком я познайомилася вже після загибелі Жені. Євгеній Григорович хотів, щоб памʼять про його сина завжди була з нами, в повсякденному житті. Він безліч разів допомагав закривати збори нашій волонтерській групі, купував десятки книжок, якими захоплювався Женя. Далі він продовжив справу сина і зі зброєю в руках пішов захищати нас…»
Вічна пам’ять жертовному подвигу наших оборонців, від юного до зрілого. “Яка хата – такий тин, який батько – такий син”, – кажуть українці. Завдяки саме таким чоловікам стоїть і бореться Україна. Честь!
Джерело: ТРК Рудана