Захищаючи Україну загину Сергій Олександрович Синицький. Захиснику було 45 років. Без батька залишилися двоє синів.
Трагічну звістку повідомили на сторінці підприємства «КЗРК».
Сергій Олександрович народився 17 жовтня 1979 року в м. Кривий Ріг. Після закінчення школи пішов навчатися до професійно-технічного училища №30. У 1998-1999 роках ніс військову строкову службу в лавах Збройних Сил України. Після демобілізації одразу працевлаштувався підземним газоелектрозварювальником на шахту «Криворізька» (на той час «Родіна») Криворізького залізорудного комбінату. Працюючи, постійно підвищував свою кваліфікацію. Під час трудової діяльності здобував досвід, навчався у старших колег, удосконалював свою професійну майстерність. З 2005 року Сергій обійняв посаду електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування. Працював у різних структурних підрозділах – сервісному управлінні з ремонту та монтажу шахтного обладнання, шахтомонтажному і шахтобудівельному управліннях. З 2021 року став трудитися гірничомонтажником підземним дільниці №18 (гірничомонтажних робіт) ШБУ, де працював донині.
12 січня 2023 року, під час повномасштабної агресії рф проти України, Сергія Синицького було призвано до лав Збройних Сил України. Понад усе прагнув жити у вільній і незалежній країні, щоб його родина та близькі були в безпеці. Саме це додавало йому сил протистояти ворогові та захищати свою землю. Ніс службу солдатом. На жаль, 4 липня під час виконання бойового завдання він загинув поблизу населеного пункту Середнє Краматорівського району Донецької області.
Без чоловіка залишилася дружина Наталія Володимирівна, без батька – сини Максим та Костянтин.
Джерело: Інформатор