Побачило світ нове театрознавче видання «Сила пам`яті», присвячене пам`яті Олександра Бєльського – засновника, директора-художнього керівника Криворізького академічного міського театру музично-пластичних мистецтв «Академія руху», заслуженого діяча мистецтв України, лавреата премії Кабінету міністрів України імені Лесі Українки, лавреата премії «Експеримент» Національної спілки театральних діячів України за досягнення у мистецтві і створення унікального пластичного театру «Академія руху», актора, режисера, сценографа, драматурга, театрального педагога, почесного громадянина Кривого Рогу.
Це продовження книги «Феномен Бєльського» (Алла Підлужна. Феномен Бєльського. – Київ, 2019. – 288 с., іл.).
У вступному слові наводяться висловлювання майстра пластичної драми про мистецтво, пластику, особливості жанру, в якому він сягнув вершин. Авторка наголошує: «Творче надбання О.Бєльського – це десятки вистав, що започаткували новий театральний напрямок у сучасному українському театральному мистецтві, це піднесення жанру пластично-музичного мистецтва до висот досконалості… Усі творчі роботи присвячено одній темі – взаємостосункам Людини і Світу в духовному сенсі».
Художні курси онлайн
Театрознавиця дуже докладно, фахово і водночас емоційно проаналізувала три останні вистави.
«Співи сонця і тіні» (пластична драма за мотивами творів Моріса Метерлінка у сюжетах «Сумний вальс» і «Сліпі») охарактеризовані у розділі «Прозріння сліпих»: «О.Бєльський задумує свою виставу на такому пластично-стильовому рівні, що природнім стає його художній вердикт – надія на вихід людини з тенет екзистенційної «сліпоти» існує… Драму можна сприймати духовним заповітом Майстра».
«Я писав те, що серце співало» (Василь Стефаник: Письменник. Доля. Епоха (літературно-драматична вистава про аспекти творчості та діяльності В.Стефаника) аналізується у розділі «Співець селянської недолі»: «Роздуми про драматизм історії нашої країни породжують співчуття й любов до рідної землі… Синтез мистецтв, поєднаний Бєльським у всеоб`ємний сценічний образ вистави, дав змогу прозвучати слову по-мистецьки потужно, патріотично, переконливо».
«Записки божевільного» (пластична драма за мотивами однойменного втору М.Гоголя розглядається у розділі «Прихисток від божевілля»: «Зорова, музична, пластична, світлова, візуальна лінії – це ніби окремі дійства, що могли б бути повноцінними творами, вражати й самостійно, але режиссер так математично точно співставляє ці кардинальні лінії, органічно накладаючи їх одна на одну, що на сцені виникає об`ємна, багаторівнева функціональна конструкція, живе тіло нового твору, де складові працюють у досконалій гармонії, дієво, потужно і вражаюче».
У післямові «Талант неможливо пояснити» авторка підсумовує: «Творчість О.Бєльського для всіх залишиться, перш за все, моментом захоплення його мистецтвом, захватом від злетів його вибухової фантазії…, від непояснимої пронизливості сценічних сентенцій, що роблять ці постановки пульсуючими масштабним обсягом асоціативних метафор, чистотою й прозорістю думок, точністю влучних емоцій, потрясаючою мужністю висловлювань та вигадливістю формотворень бачення світу, унікальним вмінням переплавити слово у пластичну дію, рух».
Вдале художнє оформлення, підбір шрифтів, кольорів для різних частин тексту. Видання багато ілюстроване, містить десятки світлин, вони доповнюють оповідь, дозволяють побачити написане.
Книга цікава для театрознавців, студентів, які опановують мистецький фах, шанувальників мистецтва – кожен знайде близьке і зрозуміле саме йому
Джерело: litgazeta