Краматорський завод спеціального кріплення першим евакуювався на Дніпропетровщину із зони бойових дій. Тут працює півтора тижні. На новому місці компанія випустила 10 тонн продукції. Це різні складні гвинти для гірничо-металургійного обладнання, важкого машинобудування. Уже пішли партії на продаж в Україні та за кордоном.

Підприємство розташувалося в одному з промислових цехів у Дніпрі. Директор Дмитро Алєксашов згадує, вісім років тому стартували з невеличкого ФОПу. Спочатку випускали кріплення для залізниці та будівельних компаній. Щороку на 30% нарощували потужності. Розширювали асортимент та ринок збуту. За місяць випускали до 100 тонн продукції. Мали річний обіг коштів до 50 млн грн.

«У нас було три цехи. Планували відкрити четвертий. А ще – побудувати сонячну електростанцію, аби не залежати від цін на енергоносії. Та війна внесла корективи. Довелося евакуюватися до більш безпечного місця. Переїхала майже половина колективу. Перевезли обладнання. Зараз працюємо над розробкою нових технологій. Переорієнтовуємося на європейський ринок», – розповів Дмитро Алєксашов.

На заводі виробляють складні кріплення зі спеціальної сталі. Це болти, гайки, шпильки, що витримують високу температуру гарячих цехів та великі навантаження.

«Виготовляємо унікальне кріплення, за яким не ходять на ринок, – сказав головний технолог Андрій Сезоненко. – Останнім часом почали випускати і вироби для нафтогазової галузі. Допомагаємо відновлювати транспортні системи країни. Працюємо на економіку».

Токар-розточник Олександр Маторін переїхав із Краматорська разом із дружиною та трьома доньками. Каже, переселення родини співпало з евакуацією рідного підприємства.

«Тепер і сім’я у безпеці, і виробництво. Працювати тут комфортно, умови чудові. І економіку піднімаємо, і дітям є що їсти», – поділився Олександр Маторін.

Загалом на Дніпропетровщину переїхали 4 підприємства із Донеччини та Луганщини. Ще 7 компаній розмістили в області свої склади. Регіон прийняв і 8 навчальних закладів зі Сходу країни.