Громадянин перебував на службі за мобілізацією у військовій частині на посаді стрільця-помічника гранатометника механізованого відділення 3 механізованого взводу третьої механізованої роти механізованого батальйону у військовому званні «солдат».

16 лютого 2023 року він повідомив свого командира про те, що має проблеми в сім’ї. Чоловік одружений, має дитину, проте заявив, що дружина хоче з ним розвестися. Це стало причиною його від’їзду додому.

За умовами відлучення він повинен був негайно повернутися на службу, але з метою тимчасово ухилитися від несення обов`язків військової служби, мотивуючи це небажанням їх виконувати та брати участь у бойових діях, у призначений час не з’явився.

Лише 23 лютого прибув з щирим каяттям у скоєному, повідомив про себе та вчинюваний злочин, чим припинив вчиняти кримінальне правопорушення, а саме ухилятися від військової служби шляхом іншого обману, вчинюваного в умовах воєнного стану. Будь-яких підтверджуючих документів щодо поважності причин відсутності на службі солдат командуванню частини не надав.

15 вересня 2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області визнав його винуватим за ст. 409 ч.4 КК України та призначив йому узгоджену сторонами угоди міру покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ч.1 ст. 58 КК України було замінено на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 рік, з відрахуванням у дохід держави 10 % від суми грошового забезпечення.

Під час відбування покарання солдат не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

новини Кривий Ріг LIFE