Пробули під окупацією 8 місяців: на Херсонщині відновлюють понівечену оселю подружжя

Головна » Пробули під окупацією 8 місяців: на Херсонщині відновлюють понівечену оселю подружжя

Пробули під окупацією 8 місяців: на Херсонщині відновлюють понівечену оселю подружжя

На подвір’ї пані Олени з Бобрового Кута на Херсонщині кипить робота. Ремонтна бригада проєкту «Пліч-о-пліч» з Дніпропетровщини відновлює її понівечену оселю. Жінка з чоловіком пробула під окупацією 8 місяців. Зараз мріють повернутися до мирного життя у відбудованому домі.

«Наше підшефне село, впевнений, перевтілиться. Дніпропетровщина докладає до цього зусиль. Відновлюємо будинок за будинком. Аби на рідні подвір’я поверталися люди. Підтримувати один одного в біді – це філософія державного проєкту «Пліч-о-пліч», – зазначив начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.

Пані Олена розповіла, що до окупації Бобровий Кут жив мирним життям. Ніхто й не уявити не міг, що далі буде такий жах. Жінка добре пам’ятає, як 16 березня 2022 року в село зайшли ворожі війська та заїхав перший танк. Стояв жахливий гул від ворожої техніки.

«Рашисти ходили, вимагали їсти. Забирали в кого що є. Селилися у хати, з яких виїхали господарі. Виносили звідти все. До сусіда якось зайшли, застрелили порося. Погрузили в машину й поїхали щось святкувати. Свійських тварин взагалі часто вбивали. Курей, наприклад. Корів й телят забирали», – розповіла Олена.

Вона додала, що окупанти стріляли просто так. Виїжджали на танках, ставали поміж людських осель. Гатили, куди прийдеться. Називали це навчаннями.

«Ми старалися із загарбниками не спілкуватися. Нічого в них не брати. Інколи нам влаштовували комендантську годину на добу. Ніхто з місцевих не мав права й носа на вулицю потикати. Росіяни ж робили усе, що хотіли», – згадує мешканка Бобрового Кута.

Жінка з чоловіком жили в батьків. Додому на сусідню вулицю навідувалися час від часу. Одного разу застали свій дім понівеченим. Затишна бабусина хата, де збиралась вся родина, стояла без вікон. На даху – побитий шифер, стіни у тріщинах. Пані Олена зізнається: були сльози, біль, розпач.

Втім подружжя дочекалося звільнення села. І це вже, запевняють, щаслива сторінка.

«Якось ми побачили, що окупанти заметушились. Далі дуже швидко почали тікати. І ось зайшли наші, рідненькі. Радість була неймовірна. І плакали, і цілували, і обнімали, хотіли пригостити. Моя мама квітами обкидала. Трояндами з нашого саду», – згадує пані Олена.

Вона запевнила, що Бобровий Кут оживає. Багато в чому завдячуючи проєкту з відбудови. Каже, в неї бригада вже перекриває дах. Завезли нові вікна, двері. Незабаром їх встановлюватимуть. Наостанок оздоблять фасад.