12 жовтня під Авдіївкою склав голову наш 30-річний захисник Максим Селезньов. Нині родина, друзі та вдячні земляки провели молодого бійця в його останню путь. Лише два дні тому, 10 жовтня, Максим прибув для виконання бойових завдань в Авдіївку, а вже 12 жовтня ворожа міна нещадно обірвала його життя.

Максим служив старшим стрільцем у Президентському полку імені Богдана Хмельницького. Повістку він отримав два місяці тому, пройшов підготовку у навчальному центрі і був направлений на Донеччину, де зараз точаться дуже важкі й криваві бої.

«Я дуже добре його знала, був позитивний, впевнений у собі хлопець. Завжди усміхався і казав, що «все буде добре, ми все розрулимо», – згадує Вікторія, подруга мами Максима. – Він мені нагадував мого сина. Як же тяжко таких чудових людей ховати. Максим був активний, одразу й всюди, за все брався. Гарна людина. Хоч нелегко було відпускати його на війну, але ми підтримували це рішення. За день до смерті він у всіх попросив пробачення. Ніби відчував…»

Батьки виростили справжнього чоловіка, – з болем і вдячністю каже Тетяна, сусідка Селезньових.

«Його батько теж військовий, зараз на фронті. Максим і його батько – справжні патріоти України, ми дуже вдячні їм за цей подвиг, за наш захист. Нам буде його не вистачати, бо світлих людей не так уже й багато. Він був особливий чоловік. Все життя мало би бути попереду. Шкода, що він не встиг створити власну родину і діточок народити», – бідкається Тетяна.

Місяць тому криворіжець відсвяткував 30-річчя. Так у пам’яті рідних він навіки й залишиться 30-річним, усміхненим, життєлюбним.

«10 жовтня ми якраз спілкувалися, коли його перевели в Авдіївку. Ми знайомі ще з 1997 року, у нас була велика компанія з сімох друзів, – розповідає Ігор, кращий друг Максима. – Він усім допомагав, був поряд, усміхався, радів життю. Працював офіціантом у ресторані, а потім на СТО. Два місяці тому йому принесли повістку, Максим пройшов навчання і потрапив до президентського полку. Прослужив там лише пару днів. На тому напрямку саме почалися масовані обстріли. Кажуть, російська міна влетіла у їхній бліндаж. Інші хлопці вижили, а наш Максим загинув».

Без найріднішої людини залишилися згорьовані мати, батько й сестра.

Військові провели Героя прощальним збройним залпом, а рідна земля назавжди прийняла його на вічний спочинок.

Вічна пам’ять і слава оборонцю України!

Джерело: ТРК Рудана