Кривий Ріг нині ховає свого захисника – арейця Андрія Завадського. Андрій повернувся на щиті з Сумщини. Він пішов на війну добровольцем, у квітні цього року пройшов підготовчий курс. Служив помічником гранатометника у 129-ій бригаді, штурмовий батальйон Арей.

«У травні їх направили на Харківщину, Андрій був у Вовчанську. Потім воював на Запоріжжі, там отримав поранення руки, – розповідає брат загиблого, теж військовий. – Після того, як відновився, рвався назад на фронт, хотів бути там. Він був налаштований позитивно – на Перемогу, як і всі ми. Далі його перекинули на Сумський напрямок. Там Андрій отримав смертельне поранення від уламків ракети. Для нього війна вже скінчилася…»
 

У храмі Різдва Пресвятої Богородиці на вул. Широківська бійця відспівали. У горі за дорогою людиною – батьки, дружина й 4-річний син.

Прийшла віддати останню шану воїну і пані Наталя, близька подруга матері Андрія. Вона добре знайома з цією родиною.

«Я знала його ще з 8 років, був добрим і лагідним хлопчиком, але коли прийшла війна, пішов захищати свою родину. Горе велике випало матері й дружині, дитинка осиротіла. Ми вдячні цим Героям, які віддають найцінніше, що в них є», – тужить за загиблим пані Наталя.

До війни Андрій закінчив Міжрегіональний центр професійної перепідготовки, опанував професію «Оператор компʼютерного набору, електромеханік з ремонту та обслуговування ЛОМ. Мріяв про успішне майбуття. Він народився 14 липня 1997 року, а 14 грудня 2024 його молоде життя обірвали московитські загарбники. Криворіжцю було всього 27 років.

Вічна пам’ять, честь і слава нашого оборонцю, відважному сину Криворіжжя. Дяка за чин!

Джерело: ТРК Рудана