Кривий Ріг з початку повномасштабної війни вже прийняв у себе та розселив майже 70 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Серед переселенців – тисячі мешканців Маріуполя.
Один з них – Дмитро Рябцев, котрий наразі працює в Кривому Розі та перевіз сюди свою сім’ю.
Про його історію нового життя розповіли у прес-службі Групи Метінвест.
Дмитро народився в Бердянську, прожив там більшість свого життя. Закінчив Мелітопольський професійний ліцей залізничного транспорту та багато років працював складачем поїздів на станціях Берда й Бердянськ. З 2015 року почав працювати в Бердянському порту машиністом тепловоза. А за рік до війни йому запропонували роботу за фахом на ММКІ. Так родина Рябцевих переїхала до Маріуполя. Мешкали вони у п’ятиповерхівці, за 100 метрів від їхнього дому знаходився парк Гурова та басейний комплекс «Нептун», який мав відкритися в березні й стати найбільшим у всій Східній Європі. На жаль, цього не сталося…
– 24 лютого я був вихідний, – згадує Дмитро, – відпочивав уночі, а десь приблизно о четвертій годині ранку мене розбудили дзвінки від друзів. Телефонували з Бердянська, Запоріжжя та Києва з питаннями, що трапилося та що в Маріуполі відбувається.
На той час чоловік ще не відчував загрози та відповідав стурбованим родичам і друзям, що в місті загалом тихо. А коли вийшов на балкон і почав читати новини, почув вибухи. Зреагував миттєво, сказав дружині якнайшвидше збирати тривожну валізу.
Перший день війни родина Рябцевих провела вдома, сиділи в коридорі, дотримуючись правила двох стін, далі від вікон. Розуміли, що залишатися небезпечно, тому прийняли рішення виїжджати. Тим паче давно збиралися відвідати родичів.
– Ми зібрали одну невелику валізу, в чому були, в тому й поїхали, – розповідає Дмитро. – Мій друг погодився довезти нас до батьківського дому в рідному селі Єлизаветівка, що в Приморському районі. Батьків уже немає, і зараз там мешкає мій брат із дружиною та донькою.