Вранці 16 жовтня розпочалась траурна панахида за Станіславом Лищуком. Труну з тілом загиблого військового доставили на місце його останнього спочинку ‒ на Центральне кладовище. У секторі почесних поховань священнослужитель провів церемонію відспівування, а потім усі присутні навіки попрощалися з відважним криворіжцем. Після цього тіло стрільця поховали. 

Провести в останню путь Станіслава Лищука прийшли рідні та близькі, друзі, сусіди, бойові побратими.

«Станіслав був дуже сміливий, ріс на моїх очах, доброзичливий дуже. Слава Героям», ‒ горюючи зазначив близький друг пан Володимир.

«Ця дитинка народилась й виросла у нас на очах. Завжди намагався допомогти усім сусідам, привітний був та ніколи нічого поганого не робив. Був дуже добрий хлопчик, дуже чемний, зичний. Дуже любив свою маму, вони були одні. Всі його згадують хорошим хлопчиком. Вічна пам’ять», ‒ згадала теплими словами загиблого сусідка Людмила Сергіївна.

Станіслав Лищук за мирного життя працював на Північному ГЗК. 24 лютого, коли загарбники почали наступальні дії, він не став сидіти осторонь та на початку березня добровільно пішов чинити опір ворогам. Криворіжець був помічником гранатометника механізованої роти 96-го мотопіхотного батальйону. 14 жовтня наш земляк перебував у Новокам’янці, де рашисти з мінометів обстріляли позиції наших військових. Під час такої ворожої атаки й загинув мужній воїн.

У Станіслава Лищука залишилась лише мати, власну родину наш Герой створити не встиг через російську навалу. Неньці полеглого воїна вручили посмертно нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.