asd

Всі новини про життя міста

У Кривому Розі поховали загиблу в травні минулого року захисницю Маріуполя Людмилу Усенко

Місто-герой Маріуполь кілька місяців тримало відчайдушну оборону, в тому числі і за рахунок відважних захисників з Криворізької частини 3011 Національної гвардії України. Серед її службовців гідну відсіч окупантам давали на-рівних не лише чоловіки, а й жінки. На жаль, і гинули також. 9 березня на Центральному кладовищі Кривого Рогу прощалися із нацгвардійкою Людмилою Усенко. Жінка була у Маріуполі із першого дня повномасштабного вторгнення, а свою загибель зустріла уже на «Азовсталі» 8 травня. Лише майже за рік рідні змогли отримати тіло жінки, щоб гідно його поховати.

9 березня на Центральному кладовищі Кривого Рогу зібралися друзі, рідні та просто небайдужі щоб віддати останню шану нацгвардійці Людмилі Усенко. 

Людмила стояла на захисті нашої країни ще до початку повномасштабного вторгнення. При чому, зі своєї родини вона була такою не одна – поруч завжди був вірний чоловік Сергій. Разом подружжя Усенків пройшли АТО та ООС. Разом служили у лавах військової частини 3011 Національної гвардії України. 

Перше вперше горе родину спіткало у лютому 2020 року. Саме тоді, хворіючи, помер підполковник Сергій Усенко. Людмила продовжила свою спільну із чоловіком справу та залишилася у лавах НГУ. 8 лютого 2022 її перевели до Маріуполя, де уже через 16 днів жінку і застала повномасштабна війна. 

Практично без поставок боєприпасів та продовольства, без достатнього підкріплення, під постійними обстрілами та бомбардуваннями з практично усіх відомих видів озброєння, разом із іншими героями-маріупольцями жінка тримала оборону неприступного міста. Коли кільце облоги звузилося до самісінької «Азовсталі», жінка перебралася і туди. 

Востаннє на зв’язок зі своєю дочкою Оленою Людмила вийшла 8 травня. Після цього від військової не було жодної звістки. У пошуках своєї матері її дочка зверталася до розвідки, СБУ, Червоного Хреста та інших міжнародних організацій і просто небайдужих людей. Лише згодом родина Людмили дізналася, що саме 8 травня, на 48 році, життя нацгвардійки обірвалося. 

Тіло Людмили повернули до рідного міста майже через рік після її загибелі. Пам’ять про неї та про її подвиг назавжди залишиться у серцях криворіжців, як і лють до росіян, які забрали захисницю у її донки. 

Джерело: one.kr.ua

Підписуйтесь на нас

Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі