На стінах гімназії №30, що на Гданцівці сьогодні з’явилась меморіальна дошка в пам’ять про воїна-захисника, який тут навчався. Увіковічили пам’ять Володимира Жиловського.

Про це повідомили у Телеграм-каналі НА ЧАСІ: Кривий Ріг.

“Він загинув поблизу Левадного, Запорізької області. Прийшли вшанувати пам’ять Володимира дружина, колеги та однокласники”, – зазначили модератори каналу.

Вічна пам’ять нашому земляку!

Довідково від history.1kr.ua:

Володимир Жиловський з Кривого Рогу знову став до лаб захисників України у березні 2022 року. Він служив у складі 23-ї ОМБр.

Володимир Жиловський народився 23 січня 1970 року в Кривому Розі, проживав у Центрально-Міському районі.

Володимир закінчив автодорожній технікум. Більшу частину життя він працював слюсарем-ремонтником на державному підприємстві «Кривбаспромводопостачання», а останні роки — у «Кривбасводоканалі».

Криворіжець був ветераном Антитерористичної операції (2014–2015) та Операції об’єднаних сил (2017–2018). Проявив звитягу та сумлінно ніс службу, тому став командиром свого підрозділу. Повернувшись згодом до цивільного життя, працював на одному з промислових підприємств міста — на дільниці шахтних вод ДП «Кривбаспромводопостачання».

З початку повномасштабного вторгнення Володимир Жиловський знову став до лав оборонців. З 3 березня 2022 року він служив у складі 23-ї окремої механізованої бригади, був старшим сержантом, помічником гранатометника. Брав участь у перших найважчих днях літнього наступу на Запоріжжі.

Загинув Володимир 5 червня 2023 року в населеному пункті Левадне Пологівського району при виконанні бойового завдання. Він разом зі своїм командиром надавав допомогу пораненому й отримав поранення сам. 10 днів побратими не могли забрати тіла полеглих через щільні російські обстріли, але зрештою їх удалося повернути. Захисника поховали 28 червня 2023 року в Кривому Розі на Всебратському кладовищі. У нього залишились дружина, двоє дітей та онуки. Володимиру було 53 роки.