Спеціалісти Криворізької міської клінічної лікарні №2 надали детальну інформацію про турникет:

“Понад 4 століття лікарі, військові та звичайні люди у мирний та воєнний час використовують турнікет для зупинки кровотечі.

В англомовних країнах часто розділяють поняття “джгут” (harness) і “турнікет” (tourniquet). Турнікета і джгута вважають не зовсім тотожними за конструкцією і матеріалами, з яких вони зроблені, але такими, що виконують однакову функцію — зупиняють кровотечу. В україномовному середовищі немає чіткого розмежування між цими двома поняттями. Десятки років слово джгут застосовували здебільшого стосовно гумового засобу для зупинки кровотечі типу Есмарх.

Особливість конструкції джгута-турнікета у спеціальній платформі і паличці-воротку, в щілину якої протягнута стрічка, що при скручуванні палички зменшується в радіусі. Сучасний турнікет — це міцна стрічка, що зазвичай має з одного боку липку самоклейку смужку, всередині — стропу, що допомагає їй затягуватися, зовні — паличку (вороток/важіль), а також пряжку, фіксатор воротка і місце, де можна записати час накладання турнікета.

Як працює турнікет: стрічка стискає кінцівку по колу, і якщо тиск є достатньо сильним — перекриває потік крові і зупиняє кровотечу. В умовах лікарняного стаціонару його застосовують у хірургії та анестезіології (під час операцій, ампутацій). У ситуації, коли потрібно надати першу допомогу, турнікет є засобом тимчасової зупинки критичної (сильної) зовнішньої кровотечі при відкритому переломі, вогнепальному, побутовому чи іншому пораненні.

Куди можна накладати турнікет

Щоб у стресовій ситуації не розгубитися й ефективно допомогти постраждалому, робіть це таким чином:

1. Накладайте тільки на кінцівки і якомога вище місця ушкодження.

2. Максимально близько до плеча, якщо поранена рука. Але не на самому плечі!

3. Якомога вище на стегні.

Не можна накладати турнікет на суглоби, живіт, шию чи груди — так ви можете тільки більше нашкодити.

Типи і варіації джгутів

1. Гумова смужка з дірочками і кнопками — джгут Есмарха. Щоб зупинити крововтрату, його туго намотують на руку/ногу вище рани, підклавши товстий бинт або одяг. Кожен наступний оберт має перекривати попередній наполовину чи ⅓ і зупинити потік крові у кінцівці. При використанні такого джгута неможливо контролювати тиск, який він чинить на кінцівку.

2. Венозний джгут — гумова трубка товщиною 2-3 мм і діаметром не більше 1 см, або ж новіша версія: смужка з тонкої тканини, яка добре розтягується і має спеціальну застібку. Його застосовують у лікарнях, коли потрібно перетиснути вени, щоб ввести ліки.

3. Джгут SWAT (Stretch-Wrap-And-Tuck) — гумова смужка шириною не менше 10,5 см і довжиною приблизно 130 см. Має спеціальний малюнок — ромб / “котяче око”, який визначає ступінь натягу: якщо фігура ромба перетворилася на квадрат, джгут розтягнуто достатньо сильно і правильно. Накладається подібно до джгута Есмарха: накручується на руку/ногу, поки не перетисне кінцівку і не зупинить крововтрату, потім робиться петля, через яку хвіст гумової смужки протягується і зав’язується.

Важливо:

• Знімати джгут чи турнікет може тільки лікар чи парамедик. Самостійно знімати чи послаблювати на пораненому турнікет не можна, оскільки знову почнеться кровотеча.

• Будь-який турнікет можна використовувати тільки один раз, бо після першого використання розтягується стропа і пошкоджується липучка, а це може коштувати пораненому життя.

• Турнікет та джгут SWAT можна накладати на голе тіло, джгут Есмарха чи інший гумовий — ні”.

новини Кривий Ріг LIFE