Про цікавий медичний випадок розповіла лікарка лікувально-діагностичного центру ТОВ «МЕДІКОМ КРИВБАС» Світлана Куніцина:

«Чоловік звернувся к нам в МЕДІКОМ на диагностику з приводу якойсь пухлини під шкірою в області стегна ближче до паху.

Потрапив до кабінету УЗД, де чудова лікарка-узистка Anna Pyrozhenko оглянула його и побачила підшкірне новоутворення.

Але в середині його була виявлена жива істота!

Звісно, лікарка зрозуміла, що, скоріше за все, має місце паразитарна інфекція и що пацієнтові потрібна консультація хірурга. Причому допомога хірурга в данному випадку важливіше, ніж інфекціоніста.

Чоловік був спрямований до хірурга…

Того ж дня я отримала повідомлення від колеги – завідувача нашим хірургічним відділенням в МЕДІКОМі Піроженко Сергія Олександровича.

Підшкірна пухлина була видалена. І всередені дійсно жив такий собі чималенький паразит!

Це дирофілярія».

Таклж лікарка додала медичну довівку:

Дирофіляріоз — зоонозний гельмінтоз, який спричинюють гельмінти роду Dirofilaria. У людей, як правило, дирофіляріоз проявляється або підшкірними вузлами або вузловими ураженнями легеневої паренхіми, у багатьох випадках хвороба перебігає безсимптомно. У випадках легеневих уражень і, рідше, при підшкірних вузлах діагностують на початку помилково цю хворобу, як злоякісну пухлину, що вимагає застосування інвазивних досліджень та оперативного втручання задля встановлення чіткого діагнозу.

Джерела та резервуари інвазії

Доведеними джерелами дирофіляріозу є собаки, коти, вовки, койоти, лисиці, тхори, морські леви, африканські леопарди, бобри, плазуни.

Механізм і фактори передачі

Людина заражається на дирофіляріоз тільки після укусу кровосисних комах, в основному комарів родів Aedes, Anopheles, Culex. В нашій країні є ці види комарів.

Через загальносвітове потепління клімату є на сьогодні можливість того, що на півдні України комарі здатні відтворити у своєму організмі весь життєвий цикл дирофілярії. Безпосередньо (!) від псових та котячих людина не заражається.

Патогенез

Звичайно, що головним чинником розвитку патогенетичних уражень є притаманна гельмінтозам механічна дія, алергійні зрушення. Через відносно швидку загибель личинок запальний процес в організмі людини припиняється, а маленькі вузли розсмоктуються, великі — кальцифікуються. Навколо гельмінта з`являється капсула – то, що ми бачимо на фото, як пухлину.

Клінічні прояви

Симптоми дирофіляріозу залежать від виду гельмінта і ділянки тіла, де відбулось зараження.

1. При ураженні, яке спричинює Dirofilaria immitis, у більшості хворих захворювання перебігає безсимптомно. У клінічно явних випадках симптоми можуть включати в себе локальний біль у грудях, кашель, кровохаркання, задишку, субфебрильну гарячку, озноб, нездужання. Також можуть бути зрідка вузли під шкірою, вузлики під кон'юнктивою, і тоді це проявляється пересуванням вузлів, їхньою болючістю, болем в очах.

2. При ураженні, яке спричинює Dirofilaria repens та інші дирофілярії, характерним проявом є підшкірний, нерідко мігруючий вузол, який часом є болючим. Найчастіше таке відбувається на відкритих ділянках шкіри — обличчя, повіках. Досить часто ураження трапляється у гіподермі ділянок грудної клітки, плеча, передпліччя, стегна, черевної стінки, зовнішніх статевих органів. Були описані випадки проникнення дирофіляріозних вузлів з гіподерми (підшкірний шар) до черевної порожнини з появою перитоніту.

Лікування хірургічне. Але й проведення терапії протиглистними препаратами теж існує.

Профілактика

Профілактика дирофіляріозу у людей насамперед передбачає попередження розвитку гельмінтів у свійських тварин — собак і котів. Це досягають за допомогою протигельмінтної хіміопрофілактики собак і котів — застосуванні ветеринарних препаратів. Вважають, що таким чином створюється захист до 99 % тварин.

Людям, які мандрують до місць, де поширена дирофілярна інвазія серед диких тварин, слід застосовувати активний захист від укусу комарів: закритий захисний одяг, використання антимоскітних сіток, репелентів тощо.