З 18 по 20 жовтня завдяки зусиллям Громадської організації «КЕТЕР» і криворізького Музею культури єврейського народу та історії Голокосту «Музей Михайла Мармера» у Кривому Розі проходив Всеукраїнського науково-практичного семінару «Музейний простір: збереження та презентація предметів юдаїки. Обмін досвідом», в якому прийняли участь музеологи та відомі українські вчені-історики.
Перший день роботи професійного форуму відкрила С. Піддубна, голова ГО «КЕТЕР» і директор «Музею Михайла Мармера». Вона наголосила на важливості таких зустрічей фахівців у області знань про музейні артефакти, а зокрема про предмети юдаїки, для обговорення та вирішення проблем щодо демонстрації й збереження культурних надбань єврейської спадщини.
Після промови С. Піддубної розпочалася перша панель доповідей вчених, які нагадали гостям семінару непросту історію євреїв України і, а також Криворіжжя. Д-р І. Дворкін (Харків) порушив загальні питання щодо місця українських євреїв у багатоетнічній парадигмі історії нашої держави, і таким чином викликав дискусію серед учасників семінару. Не менш цікавими виявилися лекції д-ра Ю. Чирви (Кривий Ріг) про долю євреїв Криворізького регіону в період національно-визвольних змагань українського народу в 1917-1921 рр.; д-ра В. Яшина (Кривий Ріг), що порушив тему єврейських погромів на Півдні України в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Цікавими думками й дослідженнями поділилися д-р М. Горох (Чернігів), який визначив зв’язок між українським населенням і євреями у 1930-1936 рр., та д-р Р. Шляхтича (Кривий Ріг), що на основі раніше невивчених ніким архівних документів показав історію Голокосту на Криворіжжі, визначаючи нові дані про виконавців й жертви масового геноциду в період війни.
На другій панелі було презентувано фахівців, які займаються питаннями збереження культурної єврейської спадщини на теренах України.
Наукові розвідки д-ра А. Подольського, директора Українського центру вивчення історії Голокосту (Київ), дали слухачам чіткі уявлення про культуру пам’яті про жертви націонал-соціалізму в сучасній Україні та перспективи її розвитку, які на даному етапі Україна намагається втілити.
До цієї тематики долучилася також д-р Н. Рудницька (Житомир), і на прикладі історії євреїв Житомирщини показала як використовує в роботі із студентами опрацьовані нею усні, писемні та візуальні джерела, говорячи про минуле краю. Також Н. Рудницька поділилися досвідом реалізації проектів, завдяки яким вдається включати єврейську історію до вивчення загально української.
Після цього свій досвід представили музеологі, які займаються збереженням юдейських артефактів.
Д-р І. Сергєєва, завідуюча відділом юдаїки Національної бібліотеки ім. В. Вернадського (Київ) на широкий загал візуально продемонструвала архів та музей єврейського історико-етнографічного товариства періода 1913-1930 рр. та визначила фундаментальні дослідження й зібрання колекцій юдаїки, що на сьогодні є прикладами унікального мистецтва ашкеназьких євреїв в Україні. В контексті цього Т. Батанова, викладач магістерського курсу з юдаїки Києво-Могилянської академії (Київ) й співробітник відділу юдаїки Національної бібліотеки ім. В. Вернадського (Київ), порушила питання збереження українсько-єврейської спадщини мовою їдиш.
Цікавою стала й інформація, якою поділився Д. Нікітін, завідувач відділу Національного художнього музею України (Київ), який пояснив шедевральність мистецьких творів юдаїки, що зберігаються у музейних фондах країни.
Другий день семінару був присвячений збереженню та презентації предметів юдаїки у музеях України, де учасники форуму мали змогу поділитися здобутками й труднощами у своїй діяльності.
Н. Уфімцева, магістрантка курсу з юдаїки Києво-Могилянської академії (Київ) й співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту (Київ), продемонструвала методи збереження книг з юдаїки та показала власні дослідження у способах маркування бібліотеки. А. Ліпська, науковий співробітник Вінницького обласного краєзнавчого музею (Вінниця), презентувала фотоколекцію юдаїки євреїв Східного Поділля й розповіла про процес реставрації експозиції в музеї.
Поділилися досвідом роботи з артефактами юдаїки та можливістю демонструвати колекції відвідувачам музеїв і д-р С. Палатна, науковий співробітник Музею історичних коштовностей України (Київ) та В. Мудрицька, завідувач відділу Чернігівського обласного історичний музею ім. В. В. Тарновського (Чернігів).
У практичної панелі семінару свої наробки та візію застосування предметів юдаїки у музейному просторі представила М. Шпак, науковий співробітник «Музею Михайла Мармера». Через воркшоп, у якому взяли участь всі присутні, вона показала, яким чином у формі інтеарктивної гри можна викликати цікавість до вивчення історії та походження артефактів юдаїки.
Далі поважні гості відправилися на цікаву екскурсію містом. С. Піддубна, голова ГО «КЕТЕР» і директор «Музею Михайла Мармера», познайомила їх з єврейським Кривим Рогом, завдяки чому вони змогли відвідати місця, де колись існувала двоповерхова Хоральна синагога, деякі житлові квартали євреїв-колоністів та «Криворізькі Бабині Яри» – місця розстрілу євреїв в період Голокосту.
Коли учасники повернулися до музею, вони поділилися своїми враженнями про роботу, проведену за день. Завдяки спільним ідеям і порадам, фахівці виокремили коло проблем, що існують в українських музеях, де зберігаються колекції артефактів юдаїки та визначили ряд перспектив, які при значних зусиллях можна і потрібно реалізовувати в музеях. Також між колегами з різних міст було обговорено шляхи співпраці у демонстрації колекцій юдаїки.
Третій день семінару став заключним для спеціалістів, які приїхали до «Музею Михайла Мармера» з усіх регіонів України. Робота розпочалася із знайомства учасників із місцевим єврейським музеєм та прогулянкою по одній із вулиць колишнього єврейського містечка.
Після повернення в музей, тематику, присвячену збереженню юдейської спадщини продовжила д-р І. Сергєєва, яка презентувала здобутки музичної культури єврейських сільськогосподарських колоній.
Таким чином семінар підійшов до свого логічного завершення, й учасники змогли поділитися своїми враженнями про результати триденної роботи із колегами. Всі відзначили високий рівень організації семінару, професіоналізм лекторів, глибину знань і розуміння презентованих ними тим, важливість взаємообміну практичним досвідом збереження і презентації артефактів юдаїки. Так само кожен відмитив, що особливо значущим в форумі було те, що зустрілися колеги-однодумці, для яких збереження єврейської спадщини не просто робота, а сенс діяльності, що такі зустрічі стають початком цікавих і корисних спільних проектів. Одним з побажань учасників була рекомендація організовувати такі семінари щороку.
новости Кривой Рог LIFE