17 травня в Музеї культури єврейського народу та історії Голокосту «Музей Михайла Мармера» відбулося засідання дискусійного клубу «КУЛ», у якому прийняли участь студенти історичного факультету Криворізького педагогічного інститут Криворізького національного університету та старшокласники загальноосвітніх шкіл № 89, № 8, Центрально-міської та Криворізької педагогічної гімназій.

Тематика, яку було запропоновано для обговорення, мала багатозначну назву «Героїзм та мужність: виклик сучасності» продовжувала заходи, присвячені Дню Перемоги та Примирення.

Засідання розпочалося з розповідей про героїчні вчинки мешканців Кривого Рогу в роки окупації. Особливо всіх вразила історія про загибель трьох тисяч єврейських дітей у шурфі шахти №5. Молодь була здивована невідомою історією Кривого Рогу, й почала дискутувати.

Учасники дійшли висновку, що в більшості випадків жертв можна було врятувати. Зрозуміло, що зараз це думка сучасності, але як насправді все відбувалося достовірно не знає ніхто. Тим не менш, дуже важливо наблизитися до правдивого дослідження минулого, навіть якщо не можна змінити того, що трапилося. Один з юнаків сказав: «Я б ніколи не зміг вчинити як нацистські військові, це нижче будь-якої моралі».

Не менш дискусійним стало й питання про дитячий героїзм, коли одні діти, ризикуючи життям, рятували інших. Учасники клубу так і не змогли пояснити цей феномен, і лише додали, що такий випадок унікальний, і вчить переступати через всі страхи.

Далі присутні слухали інтерактивну лекцію про розуміння суспільством сутності героїзму в різні історичні епохи. На завершення якої були озвучені ключові питання: Яким бачать героя в Україні? Чи може сьогодні в нашій країні стати героєм кожен? Що для цього потрібно?

Аудиторія активно включилася в обговорення, намагаючись розставити акценти у вирішенні проблемних запитань.

Один з юнаків сказав: «Сьогодні для мене героєм є мій дядько, який зараз знаходиться у Зоні АТО. Він захищає всю країну». Ще одна дівчинка додала: «Герої в Україні ті, хто вважають обов’язком зберегти на лінії фронту наш з вами спокій». Багато школярів були прибічниками твердження, що героєм в Україні може стати кожен, хто без будь-яких сумнівів готовий віддати життя за свою Батьківщину, і з гордістю несе обов’язок військовослужбовця.

Позитивним було те, що всі юнаки в залі з упевненістю заявили, що навіть в такому віці переступили б усі страхи, і пішли захищати державу. Дівчата підтримали хлопців в цьому, і висловились про свою готовність стати на оборону країни: «Ми не так багато можемо і вміємо, але бажання жити без війни і загиблих – сильніше!»

Аби показати, як у вчинках може виглядати героїзм, аудиторії присутніх було продемонстровано відеоролик «Країна іграшок». Найбільш емоційними виявились дівчата, і виступили з коментарями: «Голокост – це жахливо. Невже нацисти могли бути такими безпощадними? Бути героєм в такій ситуації було не просто», «Героїзм в ті роки вимагав надприродних вмінь і зусиль, тому люди, які здійснювали надзвичайні вчинки, заслуговують на повагу і є прикладом для майбутніх поколінь».

Один підліток задав питання на загал: «Що стало причиною масового виникнення патологічних вбивць в період нацистського режиму?» Молодь активно включилася до обговорення. В цілому, спільним рішенням була думка про те, що пропаганда серед німецького юнацтва у 30-ті роки ХХ сторіччя мала негативний вплив, розпалювала ненависть і ворожнечу до інших людей. Ще один висновок прозвучав від студентів: «Зараз головне показати всім українцям, як важливо критично мислити, не заважаючи ні на що. Лише зважені рішення та осягнення ситуації сповна зможуть привести до правильних висновків та вчинків».

По завершенню дискусійного засідання, для молоді було проведено екскурсію по залам Музею. Всі були дуже вражені унікальністю артефактів, і з цікавістю розглядали кожну експозицію.

Відвідувачі були дуже вдячні за можливість поглибити свої знання з історії краєзнавства, послухати однодумців та опонентів, зробити для себе певний висновок з почутого, і навіть просто гарно провести час зі своїми ровесниками.