У Кривому Розі піднімається болюче й принципове питання – як насправді вшановується пам’ять Героїв, які віддали життя за Україну.
Батько загиблого захисника публічно розповідає про реальний стан Алеї Слави у Саксаганському районі: недбалі будівельні роботи, бруд, небезпечні конструкції та відсутність поваги до місця, куди люди приходять із квітами й болем. Цей текст – не звинувачення заради звинувачення, а заклик до відповідальності, совісті й гідного ставлення до пам’яті полеглих.
Далі текст Віталія Логвіненка, який він розмістив у соцмережі, без змін:
«Не знаю, чи опублікуєте ви цей пост. Він не про минуле, а про сьогодення. Про ставлення до пам’яті Героїв, які віддали своє життя за свободу України, за нас з вами. Минулого року в Кривому Розі створили 8 меморіальних комплексів — Алеї Слави. У Саксаганському районі відкриття відбулося 30 грудня. Напередодні випав сніг, все було красиво і урочисто. Але вже тоді місцями були видні «коржі» бетону в місцях кріплення опор банерів. Сьогодні батьківська поминальна субота, і ми з дружиною поїхали з квітами пом’янути нашого сина Антона. Банер з його портретом теж там. Картина жахлива. Сніг зійшов і оголилися результати роботи горе будівельників. Замість того щоб з двох боків пішохідної доріжки укласти плитку або бетон, а потім встановлювати банери, вирішили не заморочуватися. Викопали лунки, вставили в них кріплення банерів і залили бетоном тяп-ляп. Отримали потворні «коржі». Будівельне сміття при цьому не прибрали. Я спостерігав, як ті, хто прийшов до своїх рідних, не стоять на доріжці, а хочуть підійти до банера ближче до портрета. Але це неможливо через бруд під ногами. Люди вже почали укладати покриття між банерами. А далі у що перетвориться ця Алея? Зробили добру справу, встановили вази для квітів, але одного кріплення на вазу явно недостатньо, потрібно два по висоті. Під вагою квітів вази нахиляються, перевертаються, деякі я бачив лежачими на землі. У деяких кріпленнях замість двох болтів вкручений один. Я вважаю, що при підготовці до будівництва таких комплексів необхідно продумувати кожну дрібницю і робити на совість, пам’ятаючи, для кого ти це робиш. Створюється враження, що або поспішали «здати» Алею до кінця року, або працювали за принципом шабашників «і так зійде», не для себе ж робимо. Дуже це сумно».
новини Кривий Ріг LIFE