Сьогодні, 28 червня, на вулиці Ермолової, що на Гданцівці, прощаються з загиблим криворізьким Героєм – 53-річним Володимиром Жиловським. Наш земляк служив стрільцем-помічником гранатометника механізованого відділення мехвзводу механізованого батальйону. Він загинув 5 червня поблизу села Левадне Пологівського району Запорізької області. Життя захисника обірвав ворожий обстріл – уламок снаряда спричинив смертельне поранення.
Старший сержант Володимир Жиловський був досвідченим військовим – він нищив окупантів ще з 2014 року. Близько 3-х років воював в АТО, щоб прогнати загарбників з нашої землі. Це була принципова й свідома позиція криворіжця.
«Тато був відповідальною й патріотичною людиною, – розповідає донька загиблого, Віталіна Закренична. – Спочатку не роздумуючи пішов в АТО, був командиром, і потім також не зміг залишатися вдома. Коли почалося вторгнення, вже 30 березня 2022 року він вирушив на фронт. За віддану службу Вітчизні батько нагороджений двома медалями. Він був доброю й дуже чутливою людиною. Беріг нас і майже не розповідав нічого про свою службу. Казав, що у нього все в порядку, більше про нас розпитував, про онучат. Військові нам розказали, що це сталося в перший день наступу, вони переходили з місця на місце. Коли почався обстріл, було багато поранених, і батько допомагав їм. Прилетів уламок і влучив татові в артерію. Він загинув задля того, щоб ми жили у мирній країні, щоб його онуки не чули більше цих обстрілів».
Прощання з Володимиром В’ячеславовичем – багатолюдне. Вшанувати Героя прийшли рідні, близькі, знайомі й сусіди з найближчих вулиць. Священник відспівав тіло полеглого оборонця.
Дуже сумує за сусідом пані Наталія: «Він був гарний і як сусід, і як батько, і як чоловік. Безвідмовний. Сім’ю свою пильнував, заробляв для них, такий зразковий був. Жінка його теж гарна людина, військовим допомагала, збирала речі. Залишилися у нього двоє дітей і онуки».
«Я знаю Володимира змалечку, часто спілкувалися, – згадує сусід Володимир Іванович. – Я був начальником цеху, а його мати у мене в цеху працювала. У цій хаті вони всі жили. Володимир був спокійним, врівноваженим, доброзичливим і ввічливим. З перших днів війни боронив нашу країну. Я гордий, що мав такого сусіда».
Поховають полеглого Героя на Всебратському кладовищі. Вічна пам’ять і слава!
Джерело: ТРК Рудана