Сьогодні, 26 січня, у Кривому Розі прощалися з молодим воїном, який віддав життя за нашу майбутню Перемогу. Олексій Москаленко відразу після закінчення вишу у 2021 році пішов служити у прикордонну службу. Відтоді кожен його день був присвячений Батьківщині.
«Мав багато планів на майбутнє, – зазначає Михайло Устич, заступник начальника штабу підрозділу, де служив воїн. – Але все змінила повномасштабна війна. Для вірних синів держави, для справжніх чоловіків навіть не виникало питання, де бути у цей момент, що робити. Олексій Москаленко приєднався до бойового підрозділу прикордонної комендатури швидкого реагування 9-го прикордонного загону ім. Січових Стрільців. З 18 жовтня 2023 року був на посаді патрульного. Був очима і зброєю підрозділу».
Нашого земляка нагородили нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону». Наступні відзнаки – вже посмертні. Життя молодого Героя обірвалося 21 січня під Авдіївкою на Донеччині. Він прожив всього 24 роки.
Рідним воїна вручили його нагороди – нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та «Гордість району» від Довгинцівської райради. Батьки, брат, родичі – у тяжкій скорботі за загиблим. З 2021 року вони не могли обійняти рідного Олексія – йому не вдавалося приїхати з місця служби. Тепер повернувся у Кривий Ріг назавжди – на щиті…
«Він часто казав: «Мамо, не хвилюйся, я приїду – все буде добре!» Завжди усміхнений, навіть серед побратимів позивний мав «Смайлик». Так і не увійшов до рідного дому, не усміхнувся…», – з болем говорить тітка воїна Наталя.
Ірина, троюрідна сестра, теж важко добирає слова, ледь стримуючи сльози:
«Золота дитина була… Добра, щира, життєрадісна».
Гідний син Кривого Рогу Олексій Москаленко, як і його ровесники, мріяв збудувати власну родину на своїй землі, де більше не буде повітряних тривог, обстрілів і жертв. Але його мрії не судилося здійснитися.
Тож пам’ятаймо, завдяки кому ми живемо і маємо можливість будувати майбутнє.
Щирі співчуття рідним. Вічна слава і низький уклін Герою!
Джерело: ТРК Рудана