Цікаві фото з’явилися у популярному місцевому історичному пабліку Криворізька старовина.
«Відпочинок на березі Карачунівського водосховища. Турбаза «Окунь» рудоуправління ім. Дзержинського. Літо 1975 року. Фото А. Шроменка», – підписав модератор групи Eduard Dvorchuk.
«Я обожнювала турбази, коли з вечора п’ятниці до неділі разом з батьками виїжджали за місто. Наша турбаза від ЛРРЗ була скромнішою, невеликий адмінкорпус з танцмайданчиком на даху, оглядова вежа зі спіральною драбиною, палатки і дерев’яні будиночки для проживання і катамарани, зроблені на заводі (найкращі, на яких я каталась впродовж всього життя). Саме великі намети стояли на місці будиночків, якими потім забудували всю територію і я, як маленька дурепа, щиро заздрила тим, кому не вистачило будиночків і хто ночував на землі, на матрацах і розкладачках, зі світлом ліхтарика. Там я познайомилась з багатьма дітьми колег і співробітників, які працювали разом з моїм батьком і цікаво, що у подальшому житті доля потім зводила з ними у дитячому садку, у школі, на гуртках, шкільних олімпіадах, інституті і подальшій роботі на заводі.
Але заради справедливості скажу, що на турбазу подобалося їздити мені, але щось не пам’ятаю, щоб від цього у захваті були батьки, не цікавилась», – згадала також Татьяна Ревуцкая.
Ну що, ось і майже промайнули пʼять років керування повних невігласів. Керування не велосипедом, а… країною. Коли пʼять років тому, люди криком кричали, «Що ж ви йолопи робите? Як можна віддавати країну тому, хто в питанні керування нею – дуб дерево? Він актор? Добре! Комік! Нехай! Ну ви же коли йдете до стоматолога, то вам потрібний фахівець який вміє ремонтувати хліборізку, а не просто людина в білому халаті»… Але тоді мало хто чув. Та який там чув? Мало хто взагалі щось хотів чути.
5 років, як більшість виборців, які дійшли на дільниці, вирішили, що щастя настане, якщо вистрелити собі в голову.
Ця дірка в голові не дала усвідомити простих істин, на кшталт “сантехніку не довіряють робити операції на серці”, що “просто прєкратить стрелять” і любов в очах путіна” – призведе до ще більшої агресії, що зупиняючи ракетні програми і деморалізуючи армію “абинепорошенко” запускається зворотній відлік до повномасштабного вторгнення.
Сьогодні спокутуємо ми усі… Але хтось робить усе для перемоги, а потерпілому і досі Порошенко муляє, військові лякають, волонтери заважають, і всі в нього винні…
Пріоритети. Замість 15,5 мільйонів гривень на дрони для фронта поліція збирається купити нові кайданки. 10000 штук! Тендер оголошено.
Виділяти чергові півмільярда на “єдине” фуфло, з яких більше 100 мільйонів на “1+1” Коломойського…. і одночасно з докором верещати на весь білий світ “дайтє прокляті Петріоти!!”
Колись буде пораховано скільки “Петріотів” можна було не клянчити, а закупити за в прямому сенсі просраний ресурс – а поки під позітівний шумок триває епоха великого барахління.