Пам‘ятну дошку ще одному своєму випускнику відкрили у Криворізькій 15-ій гімназії. Бойовий медик Ігор Возів загинув 2 лютого 2024 року під Авдіївкою, рятуючи поранених. Хлопцеві було всього 26 років, до свого 27-річчя він не дожив одного місяця.
У мирному житті Ігор був сімейним лікарем – спокійним, виваженим і надзвичайно доброзичливим. Таким його пам‘ятають однокласники й учителі у рідній школі, пацієнти й колеги на роботі.
Лідія Баранова – класна керівниця Ігоря. Каже, цього хлопця з яскравим поглядом пам‘ятатиме, скільки буде жити.
«Кмітлива, розумна дитина була. Він не просто став лікарем. Ігор до кінця ніс свою клятву Гіппократа, до останнього був із пораненими бійцями і загинув разом із ними. Світла пам‘ять Герою», – зривається голос учительки.
За усталеною традицією 15-ї школи, всі ці роки Ігор із однокласниками покладав квіти до дощок криворізьких підпільників-решетняківців. Але тоді ні діти, ні педагоги й гадки не мали, що доведеться ось так тепер стояти біля мармурового фото близької людини.
«Завжди був на позитиві, щирий і дуже відкритий. З ним так легко було знайти спільну мову, товаришувати. На нього завжди можна було покластися. Тепер нашому Ігорю назавжди 26. Дуже важко усвідомлювати, що я тут стою без нього, а квіти ми покладаємо нашому Ігорю. Єдине, що розраджує в цій ситуації, – пам’ять про нього завжди житиме в нашій школі. Ігоря ніколи не забудуть», – схвильовано говорить однокласниця Катерина.
“Трохи моторошно стояти на таких лінійках, слухати спогади тих, хто близько знав загиблих героїв, – ділиться старшокласник 15-ї гімназії Микита Жаров. – Але ті, хто полягли, дають нам стимул жити далі, спонукають до навчання, щоб ми стали ще кращими і гідними їх пам‘яті».
Меморіальну дошку криворізькому Герою відкрили батьки загиблого бійця. Живі квіти в руках дітей і дорослих тихо лягали біля стіни, з якої, як живий, дивився на всіх Ігор Возів.
Джерело: ТРК Рудана