Не перестаю дивуватися цинізму зевлади, дивлячись на те, як оточення Зеленського під час війни намагається під виглядом боротьби за державні інтереси боротися за власні. Взагалі, думав, що вища форма цинізму – це коли активи Медведчука після арешту кума Путіна були переоформлені на людей, пов’язаних з Татаровим, а не стали власністю держави. Але влада мені вчергове доводить, що межі для неї не існувало і не існує.

Коли йде “наїзд” влади через силові структури на бізнес, то вже навіть тим, хто не хоче знімати рожевих окулярів, зрозуміло, що це процес, далекий від захисту інтересів держави або правосуддя. А просто чиєсь банальне намагання збільшити свої статки.

І ситуація з Ferrexpo це чудово ілюструє. Намагаючись розібратися з Костянтином Жеваго, який володіє частиною Ferrexpo, влада досягає зовсім іншого результату. По-перше, своїми незграбними діями досягли того, що у видачі Жеваго Україні відмовили. «Суд приходить до висновку, що держава-заявник не може гарантувати, що пана Жеваго судитиме суд, який може забезпечити основні процесуальні гарантії та право на захист»,— йдеться у рішенні Верховного суду Франції. І це ганьба для України, але такі рішення вже не поодинокі. По-друге, мутні атаки на бізнес, який є публічним, а акції якого торгуються на Лондонській біржі, точно не додав привабливості Україні як країні для інвестицій.

До речі, помоніторив новини про Ferrexpo і знайшов приклади того, що інвестиції в Україну під час повномасштабної війни – можливі. Нещодавно компанія оголосила про запуск у цьому році високотехнологічного комплексу пресфільтрації на $80 млн. і першою в Україні анонсувала повну електрифікацію свого кар’єрного парку. Ще раз, це все під час війни.

Однак акції на Лондонській біржі компанії падають, війна і проблеми з логістикою – зрозумілі причини, однак і після того, як компанія завдяки терміналу “ТИС-Руда” в Одесі відновила показники продажів, зниження ціни акцій продовжується.

поцікавився у декількох експертів – чому? І тут з’ясувалося, що все, як завжди, і будь-який успішний бізнес в Україні – ласий шмат для зазіхань від сил, чомусь часто пов’язаних із силовиками та владою загалом. А тим більше така компанія, як Ferrexpo, яка через підписання «Зеленої угоди» стане критично необхідною європейським виробникам зі своєю продукцією, що відповідає екологічним нормам.

Тож аналіз ситуації показує:
●        Причина падіння акцій Ferrexpo в Лондоні – не лише через війну, а й через тиск правоохоронців в Україні і спроби «розкуркулити» велику українську компанію, що стала світовим брендом, а може стати генератором прибутку для розкуркулювателів;
●        Падіння акцій Ferrexpo в Україні – це не лише падіння довіри до нас, а й падіння акцій України у світі. Принаймні у бізнес-середовищі. І жодні інвестняні це не виправлять;
● Мухи окремо, мітболи окремо. У держави є претензії до Жеваго? Йдіть до суду. Але у Жеваго в Ferrexpo – менше 50%, хоча це немало, як для відкритої акціонерної компанії. Але решта – це ж міжнародні інвестори. Дуже немалі структури. І якщо хтось думає, що зараз «видоїть» Жеваго та відіжме ГВК – ні, ви спробуєте видоїти когось на кшталт BlackRock і Ко. Бо це спроба віджиму у них;
●        В Україні Ferrexpo нищать силовики та компанія-ноунейм з непублічними власниками, за якими, як це зазвичай трапляється в Україні, стоять можновладці. Чи це як зі слідкуванням за робітниками BIHUS.INFO, коли ніхто навіть “не здогадується” про прізвища замовників, а президент каже, що йому вони не цікаві? Але всі знають, хто замовник;
●        Влада намагається навести фокус на Жеваго, але насправді справа не в Жеваго, а в тому, що «5-6 ефективних менеджерів» за допомогою погонів і фунтів беруть у заручники публічну компанію, а з нею – репутацію країни в інтересах свого збагачення;