18 квітня, у Міжнародний день пам’яток і визначних місць, день пам’яток історії та культури України, який спрямований на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь, у Дніпропетровській обласній державній адміністрації відбувся круглий стіл із відомими істориками та краєзнавцями Криворіжжя.
Про це повідомляє пресслужба Криворізької районної державної адміністрації.
Так, під керівництвом начальниці управління культури, туризму, національностей і релігій облдержадміністрації Наталі Першиної та директорки Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей Лідії Голубчик та за участі заступника голови Криворізької районної державної адміністрації Сергія Проходи, начальниці відділу освіти, охорони здоров’я, культури, спорту райдержадміністрації Ірини Логінової та представників громад Криворізького району у форматі круглого столу відбулася презентація книги “Пам’ятки історії та культури Криворізького району частина перша'”.
новини Кривий Ріг LIFE
У нас уже є багато політв’язнів зеленого свавіл’я , багато в’язнів сумління. І в нас неймовірно хворе суспільство. Добре пам’ятаю репресивну систему в совєтському союзі часів брєжнєвщини та кагебешного терору. Але й тоді діяла суспільна система збору й передачі інформації про репресії та репресованих. Більшість, безумовно, боялися. Але вишукували через глушилки повідомлення “ворожих голосів”, співчували. Десь потиху, взнавши, що це хтось із родичів політв’язнів, могли підійти й висловити слова підтримки. Пригадую, як люди, які непогано прилаштувалися при совєтському режимі, потаємно передавали гроші чи якісь необхідні речі для засуджених. Навіть на множильній машині у львівському обкомі компартії знайшлись відважні, що тиражували випуски Українського Вісника та іншого самвидаву з інформацією про репресії…
Нині, суспільство відгородилося стіною від переслідуваних зеленими. Навіть гірше. При совку більшість конформістів вважали достатнім виявом лояльності просто змовчати. Підтримувати й виправдовувати репересії стало ознакою найнижчого морального падіння. Нині навіть ще недавні деякі члени Руху Опру Капітуляції, що з потрошками продалися зеленій опі, бризкають слиною, що “нє фсьо так однозначьна”. Підспівувати зе , як різні притулячі чи буданговські, й зберігати соціологічний показник “довіри суспільства” – це вже критична хвороба нації. Дудін, Малахов… Часто ви про них почуєте? А цілковито фальсифіковану справу Юрія Гримчака, якого зрадили навіть більшість своїх, уже ніхто й не згадає.
На їх фоні, завдяки титанічним зусиллям рідні, нечисленної групи підтримки й колосальному рівню адвокатів, про справу Червінського не забули. А за ці тижні ще зусиллями, друзі, все більше згадок, пішов прорив зеленої цензурної завіси. І нині треба все більше бити по цій фальшивій справі, по цьому судилищі. Воно отримало розголос. І отой зе з його оточенням повинні усвідомити, що для них це буде “чорний лебідь”. Маємо згадувати всіх незаконно репресованих зеленими, боротися за всіх.
Але справою захисту Червінського можемо підірвати фундаменти зеленої системи. Тому про неї не забуваємо жодного дня. Не всі зможуть поїхати до Кропивницького, не кожен спроможеться на явний протест. Але не змовчати й переповісти, поширити – це ще не несе загрози. Тож, або вирвемо їх усіх, або матимемо те, що нині вже на московії чи в Білорусі. Це ж не тільки їм, це нам потрібно!