Кривий Ріг нині знову в жалобі – на Центральному цвинтарі поховали 29-річного «арейця» Владислава Пожаребка. З портрету до криворіжців білозубо усміхається молодий, щасливий, сповнений життя хлопчина.

Владислав мав дві вищих освіти: юридичну й соціологічну. Разом із батьком успішно займався торгівлею. Коли на нашу землю наскочила несамовита навала зі сходу, обидва покинули все і стали на захист України.  

Хлопець пішов на передову добровільно. 21 липня 2023 року він узяв до рук зброю і ніс службу в 1-ій стрілецькій роті 231-го батальйону у складі «Арею» УДА. Загинув 6 жовтня під с. Старомайорське на Донеччині.

На поховання сина з фронту прибув його батько Едуард.

«Владислав міг би залишитись удома, мав усі медичні документи, щоб перебувати в тилу. Але він, як справжній Герой, сказав, що хоче захищати свою Батьківщину і бути схожим на мене. Я на той час вже 8 місяців воював. Ми з ним вирішили, що наш обов’язок – кинути бізнес і віддати себе Батьківщині. Мій син був святою людиною – позитивний, сяяв завжди, така була «смішинка». Звонив мені на передову і казав: «Тату, у мене все добре, не переймайся». Заспокоював, навіть коли його землею в окопах засипало. У день своєї загибелі він написав мені, що «йде на роботу», ми завжди так кажемо про бойове завдання. Він загинув о 12.07», – каже згорьований батько.

Належну шану й честь віддали полеглому Владиславу бойові побратими.

«Ми були знайомі всього півтора місяці. Воювали на Донецькому напрямку. Відважний, хоробрий і чуйний був Владик. Кращий син нашої нації. Своєї сім’ї ще не мав, дітей теж, але він їх дуже хотів. Позивний мав «Грут». Його батько сказав, що тепер сам носитиме цей позивний до кінця війни», – розповів побратим Віктор.

Молодий криворіжець повернувся додому на щиті, але його щиросердна усмішка і великий подвиг не згаснуть у нашій пам’яті і навіки стануть безсмертними. Вічна слава Герою!

Джерело: ТРК Рудана